В оновленій бароковій Андріївській церкві звучатиме віднайдена в Парижі барокова музика «українського Моцарта»

В останній день року, у четвер, 31 грудня, в Києві відбудеться світова прем’єра віднайдених симфоній Максима Березовського.

За кілька годин до Нового року в Києві вперше прозвучать дві симфонії Максима Березовського, в реставрованій Андріївській церкві зіграють концерт з віднайдених симфоній «українського Моцарта», так називають Максима Березовського, які вважалися втраченими понад дві сотні років.

Про нещодавнє відкриття реставрованої церкви ми вже писали “Перлина бароко після тривалої реставрації повернулася до людей з оновленим іконостасом”, яка виявляється має єдиний збережений у світі інтер’єр палацової церкви авторства Растреллі.

Але повернемося від архітектури до іншого мистецтва – музики.

У 2020-му святкують 275-ту річницю від дня народження класика української та європейської музики Максима Березовського, композитора, якого часто називають «українським Моцартом», оскільки його творчість є однією із визначних у становленні української музики, – розповідає НВ.

Наприкінці ювілейного року – концерт #Березовський275, де вперше звучатимуть твори Березовського, які були віднайдені лише нещодавно. Надруковані ще 200 років тому, вони зберігались у Паризькому музичному архіві під ім’ям Берешьоло (Beresciollo), яке композитор використовував закордоном. Неповна копія однієї із симфоній містилася у приватному архіві Кирила Розумовського, який зберігається у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського у Києві.

Ноти творів композитора, якого називають «українським Моцартом», один iз найяскравіших представників молодого покоління диригентів України, головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія) Кирило Карабиць здобув у Національному архіві Парижа, а привіз твори Березовського в Україну декілька днів тому.

Світова прем’єра віднайдених симфоній під орудою Кирила Карабиця чаруватиме слухачів й онлайн зі щойно відреставрованої Андріївської церкви у концерті «Березовський 275» у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти».

Раніше, у 2016 році, саме під керуванням Карабиця у Національній філармонії України вперше прозвучала симфонія До мажор Березовського, яка вважається першим зразком цього жанру в українській музиці та була знайдена в архівах Ватикану.

Концерт розпочнеться о 18:00. Трансляцію з Андріївської церкви можна буде переглянути на YouTube-каналі Кирила Карабиця та YouTube-каналі Конкурсу Горовиця.

Концерт-дарунок «Березовський 275» в Андріївській церкві 31 грудня записуватиме UA Культура-Суспільне.

Факти з біографії “українського Моцарта” й долі його творінь

Творчість уродженця Глухова Максима Березовського — який прожив лише 31 рік, за деякими даними, попрощавшись із нужденним життям за власним бажанням, — є визначною для становлення української музичної культури.

У 14 років, маючи унікальні вокальні дані, він уже був у Петербурзі солістом у Придворній співацькій капелі — Російська імперія тоді активно збирала у покріпаченій Україні найкращі таланти.

Навчався у Болонській філармонічній академії, яку закінчив iз відзнакою. Став творцем опери «Демофонт», яку вважають першою українською (звісно, і російською). До речі, у Ліворно 1773 року її поставили в карнавальні свята.

Коли наступного року 28-річним повернувся в Петербург, був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели, що не забезпечило навіть мінімальних статків. Це вже був час суцільного «зачищення» всього українського в усіх сферах Катериною ІІ.

Музичну спадщину Максима Березовського відшуковують по дещиці. У 2016 році під орудою Кирила Карабиця у Національній філармонії вперше зазвучала Перша симфонія До мажор Березовського, ноти якої віднайшли на початку 2000-х і донині зберігаються в архівах Ватикану. Цей твір вважається першою українською симфонією.

Відомо, що неповна копія однієї із симфоній перебуває також у приватному архіві Розумовських, який потрапив у Київ у 1918—1920-х і зберігається в Національній бібліотеці Вернадського у Києві. Через помилку в прізвищі композитора, яку допустив свого часу видавець, надрукувавши Beresciollo замість Beresowskoy, відбулась плутанина, яка поставила під сумнів ідентичність авторства. Нагадаємо, Олексій Розумовський (Розум) завдяки чудовому голосу 1731 року потрапив до придворної капели в Петербурзі.

Дослідники припускають, що він, як і його брат Кирило Розумовський — останній гетьман України (1750—1764), покровительствували Максиму Березовському, документальних свідчень про якого дуже мало.
«Дуже хотілось закінчити цей рік на позитиві, й виникла ідея повернути Україні ще дві невідомі симфонії. Попри карантин, мені вдалось потрапити в Національний архів у Парижі та віднайти ці ноти», — коментує Кирило Карабиць.

22 березня 1777 року композитор за власним рiшенням пішов із життя. Березовський — найталановитіший український композитор ХVIII століття — помер у розквіті життя у повній самітності та бідності. Його передчасна смерть не викликала жодного відгуку в музичному середовищі, яке неодноразово використовувало його талант, виконавську майстерність і творчість.