Чи незалежним буде новий голова Національного банку?
Сьогодні, 16 липня, Верховна Рада обрала нового главу Національного банку України (НБУ). Ним став Кирило Шевченко. Він очолив НБУ після того, як колишній глава Нацбанку Яків Смолій пішов у відставку на початку липня, заявивши про політичний тиск.
Кандидатуру Шевченка на посаду вранці 16 липня затвердив фінансовий комітет Ради, після чого постанову про призначення його главою НБУ винесли на розгляд парламенту. Його кандидатуру підтримали 332 нардепи.
Що ж відомо про головного очільника Національного банку – Кирила Шевченка.
Кирилу Шевченку 47 років. Народився у російському місті Тула, у середині 1990-х навчався у Харківському державному економічному університеті.
З 1994 року працює у банківському секторі, зокрема в “Українському кредитному банку”, банках “Аваль” і “Фінанси і кредит”. З 2006 по 2009 рік був головою правління Державної іпотечної установи, яка викуповує гривневі іпотечні кредити. Також у 2009 році був радником тодішнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Пізніше був першим заступником голови правління “Укргазбанку” та очолював правління кількох інших фінансових установ і працював радником в “Ощадбанку”.
З грудня 2014 року став виконувачем обов’язків голови правління “Укргазбанку”, який він остаточно очолив у травні 2015 року після відкритого конкурсу. “Укргазбанк” – один з кількох українських державних банків, майже 95% його акцій належать державі. У 2019 році він став першим українським банком, який визнали “Кращим банком зі сталого фінансування у Центральній і Східній Європ” за рейтингом Award for Exellence.
Нагороду Кирило Шевченко отримував у Лондоні.
«Шевченку, закидають те, що його “Укргазбанк” продовжував працювати на російському програмному забезпеченні, що, на думку критиків, несло небезпеку для державного банку в умовах конфлікту з Росією», – повідомляє BBC Україна.
Раніше вже повідомлялося про негативні наслідки для української економіки, що звільнення незалежного голови нацбанку Смолія було розцінено, як зазіхання на автономію НБУ, а це послабить настрій іноземних інвесторів.
Невизначеність щодо голови Нацбанку України і незалежності центробанку в цілому ставить під загрозу зовнішнє фінансування України. Про це повідомляється в матеріалах огляду Credit Outlook від аналітиків міжнародного рейтингового агентства Moody’s.
Аналітики підкреслюють, що невизначеність відбувається в умовах підвищеної потреби в ліквідності й уразливості до зовнішніх шоків. За їхніми оцінками, Україні знадобляться 73,5 млрд для погашень в другій половині 2020р за дефіциту держбюджету в розмірі 7,5% ВВП.
“Загалом, за нашими оцінками, валові потреби уряду у фінансуванні на 2020р складуть близько 16% ВВП, наступного року потреба в фінансуванні буде меншою, але все ще ситуація залишиться складною”, – йдеться в огляді.
Moody’s підкреслює, що подальші виплати МВФ та інших кредиторів залежатимуть від забезпечення незалежності НБУ. Від цього, зокрема, буде залежати отримання $350 млн від Світового банку в рамках першої з двох запланованих програм, затвердженої наприкінці червня.
Автор – Боніфацій
