Унікальний Дніпровський музей пережив карантин і зустрів Новий рік із виставкою старовинних різдвяних листівок
Живе поетичне слово, вітальні листівки з минулого та скринька з передбаченнями — у музею “Літературне Придніпров’я” свій рецепт святкового настрою. Яким був рік, що минає та як створювалася новорічна експозиція будинку, де живе мистецтво, розповіли в музеї.
Це один з наймолодших музеїв міста, його відкрили в 1998 році. Розташований він у Будинку Інзова – одному з найбільш старовинних особняків Дніпропетровська, в центрі міста. У літературному музеї зберігаються книги, рукописи художніх творів, а також документи, фотографії та особисті речі багатьох великих письменників і діячів мистецтва 18-20 століть. При музеї відкрито клуб, де проводяться творчі вечори, уроки та лекції.
Історія виникнення музею
У 1970-і роки в середовищі дніпропетровської інтелігенції виникла ідея створення літературного музею. Авторами листа-звернення в структури влади стали учителі-словесники Володимир Омелянович Сандриков і Євген Янович Біржак. Ідею підтримав Історичний музей ім. Д. І. Яворницького і його директор Горпина Федосіївна Ватченко.
Музей був задуманий у старовинному особняку, відомому у місті як Будинок Інзова. Його доля пов’язана у своїй історії з долями державних діячів С. Х. Контеніуса, І. М. Інзова, А. М. Фадєєва, письменників О. С. Пушкіна, М. А. Свєтлова, В. П. Підмогильного, художника М. С. Погребняка, з діяльністю літературно-артистичного товариства ім. М. В. Гоголя і багатьма іншими громадськими і культурними подіями двох століть історії Будинку.
24. 02. 1982 р. Дніпропетровський міськвиконком прийняв рішення про створення у будинку-пам’ятнику на пр. Карла Маркса(Дмитра Яворницького), 64 літературного музею. У середині 1983 р. на базі Історичного музею був відкритий науково-дослідницький, експозиційний відділ літератури.
Історія музею «Літературне Придніпров’я» складається з двох етапів: перший — 1983 по 1998 роки — період створення музею; другий — 1998 по 2007 роки — відкриття музею. Діяльність в умовах незавершеного ремонту-реставрації і відсутності експозиції. Почавши роботу практично з нуля, фахівці вибудовували її відразу у всіх напрямках, розуміючи, що, будучи за своїм статусом музейниками-експозиціонерами, дослідниками, вони повинні на базі великого музею створити самодостатню структуру, яка працює у всіх напрямках музейної роботи, – інформує museum.
