Вірменія заявляє, що режим припинення вогню, який підтримується США, виявився недолугим

Вірменія за одну ніч визнала, що сили Нагірного Карабаху відступили від стратегічного міста між анклавом та іранським кордоном, що стало очевидним військовою перемогою для Азербайджану, оскільки нове припинення вогню за посередництвом США навіть не призупинило бойові дії, – повідомляє reuters.

І знову показові миротворчі дії Трампа виявилися лише піаром перед виборами.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив, що під контроль взяли ще низку населених пунктів і місто Губадлі в Нагірному Карабаху.

Про це він написав у своєму Twitter.

За його словами, азербайджанські військові взяли під контроль села в Зангіланському, Джебраїльському та Губадлінському районах, а також саме місто Губадлі.

Таким чином, азербайджанська армія продовжує свій наступ з півдня Нагірного Карабаху в напрямку центру, зокрема міста Лачин. Саме там проходить єдиний автошлях, який зв’язує Нагірний Карабах із Вірменією. Якщо азербайджанці захоплять Лачинський коридор, то Нагірний Карабах залишиться без допомоги з боку вірменів.

Водночас на кордоні між Азербайджаном і Вірменією вже помітили російських військових. Фотограф Сергій Бобилєв опублікував на сервісі Getty Images фотографії з Вірменії та Нагірного Карабаху. Серед них є фото російського польового табору. Фотограф зазначає, що цей табір облаштували в селищі Тех — це останній населений пункт перед кордоном з Азербайджаном. А за 20 км від нього розташований той самий Лачин, на який наступають азербайджанці.

Азербайджан, союзник Туреччини, з тих пір намагається повернути Нагірний Карабах, відокремлений регіон, населений і контрольований етнічними вірменами. Найгірші бойові дії за останні десятиліття в цьому районі призвели до загибелі сотень людей і ризикують втягнути Туреччину та РФ в регіональний конфлікт.

Представник вірменського міністерства оборони Арцрун Ованесян заявив на прес-конференції пізно в понеділок, що етнічні вірменські сили відмовилися від поселення Губадлі на південь від анклаву, “щоб уникнути зайвих втрат”, але ситуація “не критична”.

Військові досягнення Азербайджану можуть ускладнити дипломатичне рішення, адже спільно з Туреччиною відхиляють будь-яке запропоноване рішення, яке дозволяє вірменам залишати під контролем анклав. Вірменія заявляє, що не залишить територію, яку вважає частиною своєї історичної батьківщини, де населення потребує її захисту.

Обидві країни домовились про припинення вогню в неділю, коли їх міністри закордонних справ окремо зустрілися з держсекретарем США Майком Помпео у Вашингтоні. Але перемир’я, здається, мало вплинуло; два попередні режими припинення вогню, здійснені РФ, були в основному проігноровані.

Отже ні Путін ні Трамп нічого не здатні справді зробити для встановлення миру, для розв’язання гарячого конфлікту. Складається враження, що вони спроможні лише створювати напруження світу, а не допомагати миру.

У вівторок вранці в районі лінії фронту відбувалися локалізовані бої, йдеться в повідомленні міністерства оборони Нагірного Карабаху. Міністерство оборони Азербайджану розповіло, що бойові дії зосереджувались у трьох прифронтових районах.

“Ситуація в зоні конфлікту залишалася відносно стабільною та напруженою протягом усієї ночі. У деяких районах тривали артилерійські поєдинки », – заявило міністерство оборони Нагірного Карабаху.

У заяві йдеться про те, що снаряди потрапили в міста Мартуні та Мартакерт, а також села в північній частині Аскеранської області.

У заяві міністерства оборони Азербайджану зазначено, що його військові позиції та населені пункти біля лінії фронту були обстріляні, і що бої тривали в основному в регіонах Ходжавенд, Фізулі та Губадлі.

Мінська група ОБСЄ, сформована для посередництва у конфлікті, очолювана Францією, Росією та США, повинна зустрітися з міністрами закордонних справ Вірменії та Азербайджану в Женеві 29 жовтня.

Туреччина вимагає більшої ролі в посередницькому органі.

Прес-секретар міністерства закордонних справ Туреччини Хамі Аксой заявив, що пізно в понеділок заявив, що для переговорів за участю Мінської групи необхідні “цілеспрямовані переговори відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН та міжнародних законів”.