Розкол “Голосу” завершився створенням “Справедливості”

16.06.2021 11:26   -

На тлі розколу у партії «Голос» 10 депутатів її парламентської фракції створили окреме об’єднання «Справедливість» і оголосили недовіру керівництву, –  заявила народна депутатка Олександра Устінова, яка також увійшла до нового об’єднання, під час засідання Верховної Ради.

До об’єднання увійшли: Соломія Бобровська, Галина Васильченко, Юлія Клименко, Роман Лозинський, Наталя Піпа, Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль, Андрій Шараскін, Ярослав Юрчишин. Зазначимо, що це половина парламентської фракції «Голосу» — всього у ній 20 членів.

На зображенні може бути: 10 людей

Вони висловили недовіру керівнику фракції Ярославу Железняку. Група депутатів стверджує, що той порушив закон і відмовляється збирати фракцію.

Також ці 10 депутатів вимагають виключити із партії її очільницю Кіру Рудик за більш ніж 60% прогулів голосувань.

«В програмі «Голосу» чітко зазначалося, що ми виключатимемо депутатів, які прогулюють понад половину засідань. Маємо виконувати обіцянки дані виборцям», — йдеться у заяві.

«Вчора (15 червня — ред.) керівництво нашої фракції та партії фактично перетнуло червону межу і зрадила інтересам своїх виборців та українців. Вони голосували за русифікацію, коли обіцяли захищати українську культуру», — оголосили депутати з трибуни Ради 16 червня.

У своїй заяві вони також звинуватили керівництво «Голосу» у підтримці «дерибану» землі у столиці.

Водночас зазначили, що представники об’єднання не складатимуть депутатських мандатів, а об’єднання діятиме в середині фракції.

Про розбіжності серед депутатів стало відомо ще в березні. Усе розпочалося з того, що низка парламентарів мала відмінну від керівництва партії позицію щодо голосування за один із законопроєктів.

А згодом десять народних депутатів від фракції оприлюднили спільну заяву. У ній вони розкритикували чинне керівництво партії та закликали переобрати його на з’їзді політсили. Тоді очільників партії звинуватили в узурпації влади — нібито вони використовують політсилу «як інструмент для задоволення власних інтересів, самопіару та підігрування владі».