Обмеження туризму, заборона імпорту з РФ, низькі ціни на енергоносії й попит Китаю на фуражні культури рятують українську економіку
У першому кварталі 2021 року товарообіг України виріс на 12,13% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до $28,83 млрд, – повідомляє заступник міністра економіки, торгпред України Тарас Качка на своїй сторінці у фейсбуці.
«Українська економіка відновлюється. Перший квартал цього року показав зростання товарообігу у порівнянні з кварталом минулого року на 12,13%. У цьому є гарна і не дуже новина», – написав торгпред.
Насамперед Качка відмітив, що у березні, у порівнянні з лютим, відбулося зростання експорту на 15,6% до $5,27 млрд. Загалом перший квартал 2021 року $13,75 млрд, що на 12,03% більше, ніж за аналогічний період торік.
Крім цього, відзначається скорочення негативного сальдо з Китаєм та ЄС.
«Географічно нарешті маємо зростання експорту до ЄС +17,9 за перший квартал цього року у порівнянні з першим кварталом минулого року. Експорт до Китаю і далі росте шаленими темпами: Q1 21 до Q1 20 +55,3%. До речі з країнами сусідами також маємо гарний баланс. З Польщею маємо зростання товарообігу на 16% при цьому маємо повний паритет по імпорту і експорту. З Туреччиною маємо також плюс у 260 мільйонів у першому кварталі», – йдеться у повідомленні.
Загороджувальні заходи стосовно російської продукції, низькі ціни на енергоносії та обмеження на туристичні поїздки зумовили додаткове падіння сукупного імпорту, поза загальним впливом зниження споживчого та інвестиційного попиту. Оскільки заборона імпорту стосувалася лише однієї країни, то відбулося переформатування ринку.
Детальний аналіз географічної структури зовнішньої торгівлі України показує, що основним рятівником експорту став Китай, який майже вдвічі збільшив придбання українських товарів.
У 2020 році Україна наростила експорт до Китаю ячменю (на 195%), кукурудзи (81%) і руди (77%). Зростання експорту руди зумовлене підвищеним попитом китайської металургійної галузі. Також 2020 року КНР стала найбільшим покупцем українського ячменю та кукурудзи. Передувало цьому запровадження нового тарифу для Австралії, який фактично закрив ринок Китаю для австралійського ячменю (80% на п’ять років із травня 2020-го). Після цього китайські імпортери переключилися на нових постачальників, зокрема на Україну, а також у цілому збільшили попит і на інші фуражні культури (кукурудзу тощо). Для вітчизняних зернотрейдерів такий попит був досить приємною подією, нарощування експорту допомогло поліпшити торговельне сальдо.
Однак вторинні ефекти вищого експорту 2020 року були негативними. Оскільки врожай був низьким, то зростання експорту призвело до звуження домашньої пропозиції зернових. Це, своєю чергою, спричинило подорожчання кормової бази для тварин, як результат, разом зі зростанням цін зменшувалося виробництво яєць, молока та м’яса.
Імпорт в Україну за 2020 рік скоротився значно більше, ніж експорт, — на 11%. Основний внесок у падіння імпорту зумовлений зменшенням імпорту з Російської Федерації на 35%. У зв’язку з діючим ембарго в Україну з другої половини 2019 року не ввозилися російські мінеральні добрива. Тоді ж ембарго поширилося на клінкери, всі готові види цементу, корми для тварин і продукцію ветеринарної медицини. Пізніше, з квітня 2020 року, були запроваджені також загороджувальні заходи (65% мито) на імпорт російського вугілля майже всіх марок (крім антрациту, бітумінозного та коксівного), тому обсяги відповідного імпорту скоротилися на 18%. Зауважимо, що ембарго сприяло нарощуванню домашнього виробництва цементу, клінкеру, особливо в умовах зростання попиту з боку проєкту «Велике будівництво». А з 2021 року “В Украину будет ещё меньше попадать товаров производства страны-агрессора”, оскільки Кабинет министров распоряжением № 269 расширил список российских товаров, которые запрещено импортировать в Украину.
Падіння цін на газ 2020 року допомагало нарощувати власне виробництво добрив і, відповідно, зменшувати потребу в імпорті. Найвищими темпами падав імпорт із Болгарії та Литви. З цих країн було ввезено наполовину менше азотних добрив, ніж рік тому. Завдяки здешевленню газу відновили роботу деякі вітчизняні підприємства групи Ostchem. Раніше вони не витримували конкуренції з менш енергоємними виробниками. Також торік компанія «Українські мінеральні добрива» відкрила новий комплекс із виробництва мінеральних добрив. Хоча обсяги виробництва є помірними, однак це є важливим кроком до внутрішнього забезпечення високого попиту на добрива.
І з Китаєм і з ЄС скорочуємо негативне сальдо, з країнами сусідами також маємо гарний баланс. З Польщею маємо зростання товарообігу на 16% при цьому маємо повний паритет по імпорту і експорту. З Туреччиною маємо також плюс у 260 мільйонів у першому кварталі. Головна рушійна сила експорту це руда і чорні метали, на які ростуть і ціни і попит і ця тенденція збережеться. У першому кварталі експортували меблів на 50% більше ніж у першому кварталі минулого року, – на суму 247,4 млн доларів. При цьому баланс торгівлі позитивний – позитивне сальдо складає 132,7 млн доларів.