Масові затримання в Білорусі: люди втомилися від вічного “безхатнього” диктатора
Нещодавно були опубліковані декларації кандидатів у президенти Білорусі. Олександр Лукашенко все ще одружений і у нього немає ніякого майна. У рядку «нерухоме майно (житлові будинки, земельні ділянки, квартири, гаражі та інші споруди, будівлі)» у чинного президента написано «немає». Іншого майна у вигляді акцій або часток у статутних фондах юросіб у Олександра Лукашенко також немає.
Увечері 14 липня на вулиці багатьох білоруських міст вийшли люди, незадоволені підсумками реєстрації кандидатів в президенти. З семи претендентів ЦВК зареєструвала лише п’ятьох. Віктор Бабарика та Валерій Цепкало посвідчення кандидатів не отримали. Акції протесту пройшли в Мінську, Бресті, Гомелі, Гродно, Могильові. Почалися вони повсюдно близько 19.00. Переважно акції проходили в центрі, але, наприклад, в Мінську люди збиралися і на околицях. Учасники шикувалися в «ланцюга солідарності», проїжджаючі повз автомобілі сигналили, люди у відповідь плескали в долоні. Акції супроводжувалися затриманнями із застосуванням сили, а подекуди й сутичками з міліцією. Обійшлося без затримань лише в Гродно і Могильові. За даними правозахисників, тільки в Мінську ввечері 14 липня було затримано більше 150 осіб. Станом на 01.30 15 липня повідомлялося про як мінімум 215 затриманих по всій країні.
Поведінка президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні виборів непередбачувана й зухвала. Двох реальних опонентів президента Білорусі Олександра Лукашенка зняли з виборчих перегонів. Напередодні Лукашенко не раз обіцяв усе зробити, щоб майдану в Білорусі не сталося. Інтрига зберігається. Москву це теж насторожує. Кремль словами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва озвучив свою позицію: “Рішення – за народом Республіки Білорусь“.
Це лукавство. Річ у тім, що в білоруського народу давно немає прав – їх узурпували.
У країні гоніння на опозицію та громадянське суспільство. Лукашенко у такий спосіб кидає виклик демократичним цінностям. А Європа на це мляво реагує. Білорусь наразі в очікуванні приїзду нової американської амбасадорки Джулії Фішер. І краще, щоб вона приїхала до виборів. Якщо вона з’явиться після 9 серпня, це може стати непрямим визнанням результатів виборів із боку Вашингтона.
Нинішню виборчу кампанію в Білорусі якісно вирізняє з-поміж попередніх активність середнього класу і вплив інтернет-медіа. Люди у країні втомилися. Причому включилися навіть ті люди, хто раніше зберігав нейтралітет. Піднявся середній клас. І це те, що якісно вирізняє цю президентську кампанію з-поміж усіх попередніх.
Ще один характерний момент: у Лукашенка так і не зрозуміли, як змінився медійний простір. Вони зі своїм телебаченням виявилися за бортом. Виборці вийшли з-під впливу ТБ і все більше читають інтернет-ЗМІ та блогерів, охоплення населення інтернетом, і користуються ним не тільки молоді люди, але й ті, чий вік понад 60 років, хоча є і вплив російського інформаційного простору, але загалом ситуація вже зовсім інакша, де телебачення не володіє масами. Це те, що Лукашенко з його командою втратили.
14 липня Центрвиборчком Білорусі відмовив у реєстрації Бабарика і Цепкала. Члени ЦВК одноголосно зареєстрували кандидатами чинного президента Олександра Лукашенка, дружину затриманого блогера Сергія Тихановського Світлану Тихановську, а також Ганну Канопацьку, Андрія Дмитрієва, Сергія Черечня.
Верховний представник Європейської Унії зі зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель виступив зі заявою з приводу відмови влади Білорусі зареєструвати двох кандидатів на посаду президента країни – Віктора Бабарика та Валерія Цепкала. За словами європейського політика, такий крок «підриває демократичність виборів і обмежує можливості волевиявлення виборців Білорусі». Відмовивши в реєстрації Віктору Бабарику та Валерію Цепкалу, білоруська влада «не змогла забезпечити політичну конкуренцію», наголошено в заяві Жозепа Борреля.
У вівторок ввечері, 14 липня, не зважаючи на попередження міліції, на вулиці міст Білорусі вийшли люди, незадоволені підсумками реєстрації кандидатів в президенти. Як вже повідомляло наше видання, зі семи претендентів ЦВК зареєструвала лише п’ятьох. Найрейтинговіші кандидати – Віктор Бабарико та Валерій Цепкало – посвідчення кандидатів не отримали.
Деякі акції переросли в жорсткі сутички зі загонами міліції спеціального призначення. «Людей затримують дуже жорстко – коли хтось намагається втекти, підсікають під коліна, людина падає на асфальт. Можуть вдарити ліктем в обличчя, заламують руки», – повідомляв кореспондент TUT.BY з місця сутички протестувальників з міліцією в Мінську. За даними правозахисників, тільки в білоруській столиці ввечері 14 липня було затримано понад півтори сотні осіб. Загалом по всій країні повідомляли про щонайменше 220 затриманих.
Директор Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) поінформувала МЗС Білорусі про те, що відсутність запрошення від офіційного Мінська не дозволяє БДІПЛ спостерігати за ходом виборчого процесу.
“Відсутність своєчасного запрошення більш ніж через два місяці після оголошення виборів не дозволило БДІПЛ спостерігати за ключовими аспектами виборчого процесу, – заявила директор БДІПЛ Інгібьерг Сольрун Гісладоттір. – До них відносяться області, які ми відзначили в останніх звітах про спостереження, як вимагають поліпшення в Білорусі, такі як формування виборчих комісій та реєстрація кандидатів. З результатів цих процесів видно, що влада не вжила жодних кроків щодо підвищення їх відкритості“.
Захист основних свобод зборів і висловлювання думок є попередньою умовою для проведення справді демократичних виборів, – сказала вона.
Директор БДІПЛ закликала владу вжити конкретних і негайних кроки для захисту здійснення основних свобод в Білорусі.
Нагадаємо, напередодні прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз заявив , що Білорусь прийме «рішення про запрошення спостерігачів в належні терміни з урахуванням розвитку епідеміологічної обстановки в країні і регіоні в цілому».
Автор – Боніфацій