Дніпро здатне створити ракетний щит, який унеможливить агресію противника, але зелена моновлада цьому перешкоджає

11.07.2020 14:13   -
Автор:

Початку агресії та окупації українських територій передувала руйнація оборонного комплексу та роззброєння війська. Системно руйнувалася обороноздатність – це робила й російська агентура в органах влади і ті, хто намагався заробити лише продаючи залишки озброєнь направо й наліво.

На початок 2014 року з вітчизняним оборонним промисловим комплексом була катастрофа, підприємства або перебували на стадії банкрутства, або були лише складовою частиною й повністю інтегровані до оборонки  рф, а відтак не мали можливості виробляти самостійно оборонну продукцію.

Саме такий стан оборони держави й спокусив агресора напасти, адже Україна була практично беззахисною легкою жертвою, неспроможною дати відсіч. Слабкі держави, які мають агресивних сусідів завжди у небезпеці, а якщо у сусіда ще й територіальні претензії – то готуйся до нападу.

Сучасна високоточна  ракетна зброя гарант нашої безпеки – вагомий аргумент для противника. Ракета «Смерч» ніколи не вироблялася в Україні. Ми змогли в стислі строки самотужки розробити і створити нові набагато кращі ефективніші ракети «Вільха» й  «Тайфун», які мають повністю і корпус, і вибухівку, і паливо і решту деталей вітчизняного виробництва.

Починаючи від корпусного елемента і закінчуючи гумотехнічними виробами, які там зараз встановлено і саме паливо, яке використано для заправлення, це вже зроблено повністю на вітчизняних компонентах”, – відзначив Олексій Кириченко – головний технолог ДП “НВО “ПХЗ”. За три роки Створено унікальні виробничі потужності для виготовлення ракет, яких досі Україна не виробляла, але тепер вони простоюють, а спеціалістів звільнюють.

Реактивний снаряд калібру 122 м “Тайфун-1” розроблений науковцями та інженерами державного КБ “Південне” в рамках української ракетної програми. Нагадаємо, українська версія 122 мм реактивного снаряду має вдвічі більшу максимальну дальність стрільби ніж старий радянський РС (40 км проти 20 км при аналогічній за масою осколково-фугасній бойовій частині у 18,4 кг), що й досі стоїть на озброєнні Збройних сил України.

Розробка КБ “Південне” повинна не тільки замінити старі боєприпаси для РСЗВ БМ-21 “Град”, а й використовуватись у більш сучасних системах, вже вітчизняної розробки – БМ-21УМ “Берест” та РСЗВ “Верба”.

Крім того, на базі РС “Тайфун” дніпровські фахівці розробляють керований варіант боєприпасу – “Тайфун-1М”. Такі снаряди дозволять наносити набагато більш точні удари по окремим цілям та позиціям ворога, використовуючи для ураження лише кілька РС замість випуску повного пакета з великим розкидом.

Директор технічний – перший заступник головного конструктора ракетних двигунів на твердому паливі (РДТТ) Устименко Євген скаржиться, що до влади прийшли люди далекі від державних інтересів, вони не розуміють як можна віддавати чи вкладати, вони шукають свій інтерес – тільки брати. Наявність такої зброї – можливість стратегічного стримання ворога та поваги до країни.

Шиман Леонід Миколайович — Генеральний директор державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” — головний конструктор ракетних двигунів твердого палива. запевняє, що в міністерстві оборони навіть не знають про ракетне виробництво, бо їм ніколи розбиратися, їм не цікаво, позаяк там всі змінюються, їм не до оборони країни. Виробники навіть не встигають їм розказати про потребу в їхній продукції  для  національної безпеки.

Але теперішня зелена моновлада не виділяє кошти на держзамовлення серійного виробництва «Вільхи», бо прийшли люди, які не мають державницького розуміння, а лише власний інтерес – щось брати, а не створювати.
Після скандального  про недофінансування ракетної галузі, моновлада заворушилася й пообіцяла фінансування, навіть приїхав Аваков і оголосив про відновлення ракетної програми, але далі обіцянок діло не пішло.

14 травня був продовжений контракт генеральному директору ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» Леоніду Шиману. Мабуть, досвід і професіоналізм Леоніда Шімана зіграли вирішальну роль і йому знову довірили керівництво заводом. Але державного фінансування підприємство поки не отримує.

Автор – Боніфацій