Чому вірмени облили борщем українське посольство в Еревані?
Останніми днями поновилися бойові дії між Арменією та Азербайджаном. Сторони обмінюються взаємними звинуваченнями в провокаціях. З обох сторін є загиблі.
13 липня українське закордонне відомство оприлюднило заяву з приводу загострення ситуації, підкресливши, що закликає до дотримання державних кордонів обох держав, що визнані ООН.
“Закликаємо сторони конфлікту докласти максимальних зусиль для деескалації ситуації та продовження пошуку шляхів мирного вирішення конфлікту на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також Резолюцій Ради Безпеки ООН № 822, 853, 874 та 884, ухвалені у 1993 році. Українська сторона виступає за політичне врегулювання ситуації на основі дотримання суверенітету та територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах“, – сказано в повідомленні МЗС.
Втім така, здавалося б, нейтральна позиція і апеляція до норм міжнародного права не сподобались вірменам. У заяві українського МЗС вони угледіли захист сторони Азербайджану. Сьогодні у Вірменії відбувся мітинг, на якому активісти тримали плакати з осудженням України, звинувачували її у підтримці Азербайджану. “Не будь як Україна!“, “Україна+ Азербайджан = “криваве серце” та інші лозунги зобразили на своїх плакатах мітингарі. Акція закінчилась тим, що протестувальники вилили борщ на будівлю українського посольства.
Чому вірмени так реагують на нейтральну заяву українського МЗС, що просто закликало дотримуватись визнаних кордонів? Зараз опустимо той момент, що саме Вірмени претендують на територію Азербайджана, і згадаємо, що Вірменія є вірним союзником Росії на Кавказі. Авжеж, кого ще там має підтримувати Росія? Грузію, яку розбомбила 2008 року? Чи мусульманський Азербайджан? Авжеж, православна Вірменія – добрий друг Путіна.
Справа в тому, що Арменія претендує на район Нагорний Карабах ще з часів СРСР, що формально належить Азербайджану, бо там переважно живуть вірмени. Втім, юридично – це територія Азербайджану і той, звісно, не збирається віддавати свої території. Тому, фактично з 1988 року, між країнами точиться війна.
Території, населені вірменами в складі іншої держави. Вірменія, що прагне захистити своїх братів на території іншої держави… Нічого не нагадує? Ідеологія “русского міра” в мініатюрі. Тобто, Азербайджан винен у тому, що на його території живуть вірмени.
Звичайно, можна говорити про те, що кордони при СРСР були встановлені неправильно, але це не привід іти війною на іншу державу. Принаймні, це не відповідає нормам міжнародного права.
В загостренні, яке сталося 12 липня, цікаво те, що бойові дії поновилися не на території самого Нагорного Карабаху – бої відбулися на офіційно визнаних кордонах Вірменії та Азербайджану. Це, власне, свідчить про те, що відносини між країнами в принципі носять ворожий характер і спірні території – це лише привід до війни.
То до чого тут борщ? Можна припустити, що реакція вірмен на заяву українського МЗС спровокована росіянами. Та й взагалі, знаючи про факти провокацій бойовиків на Донбасі, можна легко припустити, хто саме провокує початок конфлікту – адже сторони взаємно звинувачують одне одного у обстрілах.
