Bellingcat опублікував першу частину розслідування про «вагнерівців» – голова ОП Єрмак гальмував операцію

Проєкт Bellingcat оприлюднив першу частину розслідування, присвяченого спецоперації України з перехоплення літака з бойовиками ПВК «Вагнера». 

Спецоперація під назвою «Авеню» мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками «Вагнера» в Україні. Однак, в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію «перенесли».

Відповідальними за спецоперацію були очільник розвідки Міноборони Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький. За даними Bellingcat, операцію з примусовою посадкою літака схвалили на початку липня 2020 року. За день до планованого від’їзду бойовиків Бурба та Баранецький прибули до ОП. Вони мали подати остаточну інформацію. За словами Бурби, Зеленський не зміг з ними сконтактувати, а голова Офісу президента Андрій Єрмак нібито запропонував відкласти операцію на тиждень.

Перша частина розслідування присвячена тому, як українські розвідники завербували бойовиків «ПВК Вагнера» та отримали від них прямі докази їхньої участі у військових злочинах.

За даними журналістів, українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року. Окрім того, ще у 2018 році Державна служба розвідки дізналася, що після повернення до Росії найманці залишаються без роботи й вирішила цим скористатися. Метою було захопити невелику кількість російських найманців, які шукали роботу та мали доказову історію насильницьких злочинів у Східній Україні.

До вересня 2019 року ГУР МОУ накопичив довідкові персональні дані, включаючи поточний статус роботи, місцезнаходження та контактні дані, понад дві тисячі колишніх найманців. Більшість з них воювали на сході України в якийсь момент між 2014 і 2018 роками. Щоб під виглядом вербування затримати найманців, розвідники мали створити підставну приватну військову компанію, правдоподібне міжнародне завдання та переконливого куратора проєкту.

Було використано реальну ПВК МАР, створену у 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР.

В якості завдання обрали нібито охорону нафтових об’єктів «Роснафти» на Близькому Сході. Куратором проєкту був спецпризначенець із бойовим досвідом.

Після закінчення підготовки та аналізу даних про найманців, які підписалися на запропоновану розвідникам «роботу», Служба безпеки створила список з 28 осіб. Серед них були бійці, які брали участь у вирішальних боях під Іловайськом та Дебальцевим, бойовики, що збили у червні 2014 року український військово-транспортний літак під Луганськом та найманці, які можуть бути свідками збиття малазійського Боїнга МН17. До списку також потрапили бійці, які не причетні до подій в Україні, щоб не було зайвих підозр.

Як зазначають Bellingcat, 30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити про арешти «вагнерівців» та запросити в України інформацію про можливі злочини, скоєні ними на території України.

Офіс Генпрокурора надіслав до Білорусі запит про тимчасовий арешт 28 із 33 «вагнерівців» 3 серпня. У цей час прокуратура чекала на офіційний запит про екстрадицію найманців. За даними розслідувачів, його подали через 8 днів – 11 серпня 2020 року.

А президент Зеленський особисто лобіював екстрадицію «вагнерівців» до України у телефонній розмові із самопроголошеним президентом Лукашенком 5 серпня 2020 року.

Тимчасова слідча комісія (ТСК) у справі ПВК «Вагнера» не виявила доказів витоку інформації, внаслідок якого затримання найманців вирішили відтермінувати.

За інформацією CNN, США знали про спецоперацію із затримання найманців ПВК «Вагнера».

Mind разом з незалежним журналістом-розслідувачем Любов’ю Величко вдалось поговорити з безпосереднім учасником цієї спецоперації, який був одним із її координаторів. У цілях його безпеки ми не називатимемо його імені та посади.

Координатор операції розповів про те, що спецоперація із захоплення «вагнерівців» провалилася через перенесення на 3-4 дні. Причиною слугували переговори із російською стороною по полонених.

Також він повідомив, що серед 33 «вагнерівців», що були затримані в Білорусі, а згодом передані Росії, було дві особи, які перебували біля установки «Бук» під час того, як 17 липня 2014 року російські війська збили Boeing 777. Вони могли бути свідками в цій справі. Координатор операції також переконаний, що відбувся злив інформації. В інтерв’ю він розповів, хто був поінформований про спецоперацію, як проходила підготовка, і чому зірвалась одна з найгучніших спецоперацій України за останні роки.