Війна в Україні: сироти з Дніпра влаштовуються в Шотландії, але мріють про повернення додому

Група українських сиріт, евакуйованих із зони бойових дій шотландською благодійною організацією, заснованою футбольними фанатами, нарешті влаштувалася у своєму новому будинку, – повідомляє ВВС Шотландія.

Група з 52 дітей та їхніх опікунів потрапила до заголовків газет, коли благодійна організація Dnipro Kids боролася з бюрократією, щоб доставити їх у безпечне місце у Шотландії.

Після місяця відпочинку та відновлення у Калландері під Стерлінгом вони тепер живуть в Единбурзі. Деякі зі старших дітей розповіли про своє нове життя.

17-річна Ріта вважає Шотландію “красивою”.

“Тут дуже гарно. Мені дуже подобається, і місце, де ми живемо, зовсім не схоже на Україну. Поки що нам все подобається. Мені тут добре”.

Але туга за домом не відпускає.

«З одного боку, мені дуже сумно через те, що я залишив в Україні стільки друзів, але я вже зустрів кілька добрих друзів тут, у Шотландії. Це круто». 16-річний Сашко розповів, що шлях із Дніпра до Польщі, а потім до Шотландії був «важким, довгим і незручним».

“Це велика відповідальність. Я маю допомогти мамі — їй потрібна моя допомога, і я допомагаю їй, щоб їй не було так важко».

Саші подобається Едінбург, і він каже, що шотландці їх добре сприймають, але думки про дім ніколи не покидають його.

“Це красиве місто і дуже приємні люди”, – сказав він. «Але я дуже сумую за своїм домом. Я дуже переживаю, тому що війна забирає багато безневинних життів, і сподіваюся, що всі люди, яких я люблю і про які дбаю, будуть у безпеці”.

Стіві Карр багато років працює з Dnipro Kids, і йому здається неймовірним те, чого досягла ця крихітна благодійна організація, рятуючи українських дітей із розореною війною країни.

Виданню BBC Шотландія він зауважив: «Абсолютно неймовірно, що після всього лише футбольного матчу 17 років тому цій благодійній організації вдалося досягти чогось, що, ймовірно, неможливо було уявити”.

Що таке DniproKids?

Під час поїздки Кубка УЄФА до українського міста Дніпропетровська у вересні 2005 року група вболівальників единбурзького футбольного клубу «Hibernian» організувала збір для місцевих сиріт.

Цей вчинок переріс у офіційну благодійність, і вболівальники команди створили благодійний фонд Dnipro Appeal – «Дніпровський заклик».

У перший рік роботи на ці кошти для вихованців притулку було куплено зимові пальта та чоботи, а потім оплачено медичне обладнання та ремонт їхньої будівлі. За ці роки благодійність допомогла великій кількості дітей у місті.

Після вторгнення московитів тяжке становище дітей одержало благодійну підтримку з боку урядів Шотландії та Великобританії, які брали участь у зусиллях з евакуації дітей у безпечне місце.

На цьому тижні для молодих людей розпочалися уроки англійської мови, і міська рада Единбурга працює над планом для групи віком від одного до 19 років.

Енді МакВіртер із соціальної служби сказала, що основна роль міськради полягає у поверненні дітей до звичайного життя.

«Нам потрібно знайти баланс, щоб допомогти їм інтегруватися та встановити відносини з Шотландією і водночас підтримати їхню українську ідентичність, а не замінювати їхній досвід нашими цінностями та поглядами».

Їх освіта враховуватиме їхній зв’язок з Україною, використовуючи онлайн-уроки, які українська влада проводить для дітей з числа переміщених осіб.

Наталія Радченко працювала в Dnipro Kids в Україні та подорожувала з гуртом, часто виступаючи як їхній перекладач.

Вона бачить, як, живучи у Шотландії, діти змінюються.

 «Ми всі дуже щасливі опинитися в хорошому та безпечному місці. Усі трохи втомилися від переїзду, але я думаю, вони одужують після всього стресу та жахливої ​​ситуації. Прибувши сюди, діти здебільшого мовчали, але тепер ви бачите, що вони усміхаються та щасливі».

Це був довгий, виснажливий і часом хвилюючий шлях. Бі-бі-сі Шотландія вперше зустрілася з дітьми та молоддю, коли вони перетинали польський кордон на шляху до свого кінцевого пункту призначення – Едінбурга.

“В останній тиждень вони облаштовувалися тут. Привезти дітей з Дніпра – чималий подвиг для крихітної благодійної організації, створеної прихильниками футбольного клубу Hibernians. Молоді люди, з якими я говорила, були радісні та сповнені надій. Видно, як прив’язані вони одне до одного – старші підлітки допомагають піклуватися про молодших, навіть зі складних положень вони знаходять вихід, сміючись, усміхаючись і граючи один з одним, їх прийомні мами дуже мужні – вони залишили свої сім’ї, але стійко підтримують і захищають свою нову сім’ю, але найзаповітніша надія у молодих людей. і матерів – повернутися до Дніпра до всіх, кого вони люблять і кого вони там залишили” – поділилася враженнями Катріона Рентон, журналістка ВВС Шотландія.