Товариство «Просвіта» пропонує перейменувати вулиці Павлограда

27.04.2015 16:31

Пропозиції Павлоградського міського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка по перейменуванню вулиць міста Павлограда.

Преамбула.

Місто Павлоград було засновано в 1784 році указом цариці Катерини II, як військовий форпост для колонізації Запорізьких земель. З того часу російська влада все робила для того, щоб стерти з пам’яті корінних мешканців цих земель навіть згадку про минулу славу запорозької вольниці і навіть заборонили згадувати назву Україна, затвердивши офіційно назву Малоросія.

Особливої шкоди історичній пам’яті українців було завдано під час панування комуністичної влади на українських землях. Були перейменовані, на честь комуністичних вождів і діячів, сотні українських міст, містечок і сіл. В кожному з них в обов’язковому порядку центральні вулиці повинні були носити ім’я комуністичних вождів: Леніна, Маркса і Енгельса, а інші вулиці кривавих катів і завойовників, з яких робили героїв: Дзержинського, Калініна, Котовського, Петровського та інші.

Читайте також: Лидеры и аутсайдеры среди нардепов Днепропетровщины. Итоги

В кожному місті і містечку комуністи ставили пам’ятники своїм ідолам. Все робилося для того, щоб навіки Україна залишалася колонією Росії. Навіть після здобуття Україною в 1991 році незалежності, комуністи робили шалений спротив тому, щоб Україна відновила історичну справедливість. Після подій Майдану і року війни з російськими військами, після сотень жертв цієї війни нарешті українська влада спромоглася прийняти «Закон про декомунізацію», який потрібно було прийняти ще в 1991 році.

Пропозиції.

Стара назва. Нова назва.

вул. К. Маркса – вул. Д. Яворницького, 
вул. Леніна – вул. М. Грушевського, 
вул. Інтернаціональна – вул. Героїв Небесної Сотні,
вул. Дзержинського – вул. пол. Болбочана,
вул. Баумана – вул. Сергія Нігояна,
вул. Володарського – вул. Людмили Бойко,
вул. Свєрдлова– вул. Івана Мазепи,
вул. Калініна – вул. Валер’яна Підмогильного,
вул. Горького – вул. Василя Стуса, 
вул. Пролетарська – вул. Василя Симоненка,
вул. Енгельса – вул. Миколи Лисенка,
вул. Котовського – вул. Івана Сірка ,
вул. Фрунзе – вул. Святослав Хороброго,
вул. Ульянова – вул. Сагайдачного,
вул. Куйбишева – вул. Євгена Коновальця,
пр.-к К. Маркса – вул. Івана Богуна,
вул. Красноармейська – вул. Героїв Крут,
вул. Суворова – вул. Михайла Старицького,
пр.-к Нєвського – вул. Пантелеймона Куліша,
вул. Бєлінського – вул. Олени Пчілки 
вул. Орджонікідзе – вул. Олеся Гончара 
вул. Дімітрова – вул. Олени Теліги 
вул. Пархоменко – вул. Івана Виговського 
вул. Бабушкіна – вул. Миколи Міхновського 
вул. Плєханова – вул. Ганни Світличної 
вул. Петровського – вул. Сергія Корольова 
вул. Іскровська – вул. Михайла Хмари 
вул. Тельмана – вул. Леся Курбаса 
вул. Корчагіна – вул. Володимира Самійленка 
пр-к Комунарів – вул. Остапа Вишні 
вул. Жовтнева – вул. Бораковського 
вул. Чапаєва – вул. Северина Наливайка 
вул. Комсомольська – вул. Тетяни Сулими - Бичіхіної 
вул. Ковпака – вул. Байди Вишневецького 
вул. Колгоспна – вул. Олександра Довженко

Читайте також: Підприємці просять переіменувати проспект К. Маркса та зібрали на це гроші

Обгрунтування пропозицій т-ва «Просвіта». 
( історичні довідки)

1. Яворницький Дмитро Іванович – визначний український історик, який присвятив все своє життя вивченню історії України і зокрема історії козаччини. Яворницький був запрошений в 1902році в Катеринослав на посаду директора Катеринославського історичного музею ім. О. М. Поля. Яворницький дав друге життя цьому музею, зробивши його провідним музеєм в Російській імперії. В 1905 році Дмитро Яворницький був одним із засновників Катеринославського т-ва «Просвіта». В червні-липні 1917 року в м. Павлограді були організовані курси української мови для вчителів земських і церковно-приходських шкіл павлоградського повіту, на яких Яворницький читав лекції з історії запорізького козацтва. Дмитро Іванович неодноразово приїздив в Павлоград з лекціями, які відбувалися в сучасному будинку творчості для юнацтва і дітей. На ці лекції Яворницький обов’язково привозив з собою знаних тоді бандуристів. На честь Д. І. Яворницького названо Дніпропетровський історичний краєзнавчий музей., біля якого він і похований.

2. Грушевський Михайло Сергійович – визначний український історик, громадський і політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917- 1918). Професор, дійсний член багатьох європейських академічних установ, багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові(1897-1913). Написав понад 2000 наукових праць, найвідоміша з яких «Історія України-Руси» в 10 томах.

3. Герої Небесної Сотні – вже увійшли в сучасну історію України, як символ нескореності і самопожертви в ім’я Незалежної України, їхній подвиг на довгі роки буде ідеалом боротьби в ім’я України.

4. Сергій Нігоян – син вірменського народу, який став першою жертвою Майдану і віддав своє життя в ім’я незалежності України. Нігоян став символом єдності українського народу, незалежно від того якої ти національності.

5. Болбочан Петро Федорович – видатний український військовий діяч, полковник армії УНР. Навесні 1918 року Петро Болбочан на чолі Республіканського пішого полку, полку кінних гайдамаків та кінно-гарматного дивізіону здійснив блискучий похід з визволення України від більшовицьких військ, розпочавши його з визволення Харкова 6 квітня, далі були звільнені Лозова, Павлоград, Олександрівськ(Запоріжжя), Маріуполь, Мелітополь і закінчили похід звільненням Криму 24 квітня. За швидкістю дій і військових операцій це була ідеально спланована і здійснена військова операція.

6. Бойко Людмила Павлівна – народилася 23 серпня 1940 року в м. Красноармійську Донецької обл. Навчалася в Ленінградському університеті на філологічному факультеті, де в 1966 році захистила диплом. В 1971 році приїздить до Павлограду. Працює в БК «Ровесник», СШ№9, СШ№3, СШ№17, а в 1983 році приходить працювати в Павлоградський міський історико-краєзнавчий музей, якому віддала 24 роки плідної праці. Внесла значний внесок в вивчення історії м. Павлограда і 
Павлоградщини. В 1989 році була однією з засновниць товариства «Просвіта», в якому вела активну роботу на громадській ниві. Проживала на вул. Володарського.

7. Мазепа Іван Степанович – гетьман України (1687 -1709), визначний військовий і державний діяч, опікувався розвитком освіти і будівництва. Виступив проти колоніального засилля політики Петра I в Україні. Військо Івана Мазепи брало участь в битві під Полтавою разом з військом короля Швеції Карла-XII проти московського війська Петра I.

8. Підмогильний Валер’ян – видатний український письменник, народився 2 лютого 1901 року в с. Писарівка Павлоградського повіту, навчався в Катеринославському реальному училищі та університеті, навчання в якому прийшлося покинути через матеріальну скруту. Вчителював в м. Павлограді в 1920-1921 роках. Був репресований радянською владою і розстріляний в урочищі Сандормох в 1937році.

9. Стус Василь – визначний український поет, перекладач,прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України. За свої погляди і громадянську позицію був запроторений радянською владою в тюрму, де карався 12 років. Був знищений каральною системою в пермському таборі в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.

10. Симоненко Василь – визначний український поет, народився в с. Біївці Полтавської обл. в 1935 році. Поезія Василя Симоненка наповнена любов’ю до людей і Батьківщини, вона несе в собі потужну силу українського слова і в той же час невимовну ліричність української душі. 2015 рік об’явлений роком Василя Симоненка в Україні.

11. Лисенко Микола Віталійович – видатний український композитор, автор музики до опер «Тарас Бульба» і «Наталка-Полтавка». Лисенко створив численні аранжування народних пісень, поклав на музику багато віршів Шевченка, написав музику до гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер».

12. Іван Сірко (1605 – 1680)– непереможний кошовий отаман Запорозької Січі та усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу у 65 боях. Характерник. Герой багатьох українських пісень і дум.

13. Святослав Хоробрий – великий київський князь(945 – 972), за час свого правління розширив межі Київської держави, уславився своїми військовими походами . Історик Михайло Грушевський називав Святослава « козаком на київському престолі».

14. Петро Конашевич-Сагайдачний (1582 – 1622) – уславлений полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств. Запорозьке військо під проводом Сагайдачного зіграло вирішальну роль у битві під Хотином в 1621 році, в якій турецьке військо потерпіло поразку.

15. Коновалець Євген (1891 – 1938) – видатний український військовий і політичний діяч. З перших днів I – Світової війни Коновалець мобілізований на фронт, в 1915 році потрапляє в російський полон і опиняється в таборі військовополонених в Царицині. На початку революції в 1917 році опиняється в Києві, де разом з своїми 
однодумцями створює Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин армії Української Народної Республіки. Після поразки визвольних змагань Євген Коновалець глибоко аналізує причини цієї поразки і робить висновок, що Україна може визволиться тільки спираючись на власні сили. Він створює Українську Військову Організацію (УВО), яка стала зародком створення Організації Українських Націоналістів, масової всеукраїнської підпільної організації. Саме з волі ОУН повстала Українська Повстанська Армія(УПА).

16. Іван Богун – полковник Запорізького Війська, соратник Богдана Хмельницького, висловив рішучу незгоду проти підписання Переяславської угоди. Розстріляний поляками 17 лютого 1664 року.

17. Герої Крут – 300 юнаків стали на захист України проти багатотисячного війська Муравйова. Майже всі вони загинули. Їхня кров, яку вони пролили за волю України і їхній безсмертний подвиг стали символами нескореності для наступних поколінь українців.

18. Старицький Михайло (1840 – 1904) – класик української літератури, написав знамениту трилогію про Б. Хмельницького, а також «Кармелюк», «Останні орли», «Руїна», п’єси «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «За двома зайцями».

19. Пантелеймон Куліш (1819 – 1897) – історик, український письменник, етнограф, перекладач, мовознавець, критик, видавець. Автор першої фонетичної української абетки, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Друг і порадник Тараса Шевченка. Іван Франко назвав Куліша «одним з найбільших корифеїв нашої літератури».

20. Олена Пчілка(Ольга Петрівна Косач) – мати Лесі Українки(1849 – 1930) – українська письменниця,публіцистка,громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук.

21. Гончар Олесь – народився в1918 році в с. Ломівка біля Дніпропетровська, український письменник, літературний критик та громадський діяч, академік НАН України. В часи Радянської влади ставав на захист української мови, допомагав друкуватися поетам-шістдесятникам. Написав роман «Собор», де критикував будівництво гребель на Дніпрі.

22. Теліга Олена – народилася в 1906 році в Московській губернії, українська поетеса, літературний критик, культурна діячка, член Організації Українських Націоналістів. 22 лютого 1942 року розстріляна німцями в Бабиному Яру. Назавжди залишиться в пам’яті українців, як символ жіночності і нескореності.

23. Іван Виговський (1608 – 1664) – український військовий, політичний і державний діяч, соратник Богдана Хмельницького. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657 – 1659). Іван Виговський на чолі козацького війська завдав нищівної поразки стотисячній московській царській армії під проводом князя Трубецького 9 липня 1659 року у битві під Конотопом.

24. Микола Міхновський (1873 – 1924) – український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор 
українського війська. Автор брошури «Самостійна Україна». Знищений більшовиками в 1924 році.

25. Світлична Ганна Павлівна (1939 – 1995р. Павлоград) – українська поетеса. З семи років прикута важкою хворобою до ліжка, самотужки здобувала освіту. Поезія для Ганни Світличної була єдиною розрадою. В 1961 році вийшла її перша книжка поезій «Стежки неходжені весняні». Наступного року Ганну Світличну прийняли до Спілки Письменників України. Вийшли книжки поезій «Золоте перевесло», «Сонячні причали», «Дозрівання», «Кольори», «Літозбір».

26. Корольов Сергій Павлович – радянський вчений (українець) в галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор, академік АН СРСР. Під час сталінських репресій зазнав катувань в ГУЛАЗі (1939 – 1945). Був звільнений і залучений до розробок балістичних і геофізичних ракет. Після звільнення з концтабору очолив ракетну програму СРСР.

27. Хмара Михайло Романович (1862 – 1919) – народився в м Харкові. В 1884 році за участь в революційному гуртку був заарештований і відісланий до Петербурга, де за вироком суду був засланий в Архангельську губернію. Там одружився з поморкою Платонидою Шмаковою. Мали шестеро дочок. Після заслання повернувся з сім’єю в Україну. До Харкова його влада не пустила, тому оселився в Павлограді. В Павлограді заснував «Товариство тверезості» з чайною та бібліотекою при ній. Закінчив вчительські курси і отримав звання народного вчителя. Михайло Хмара організував при «народній аудиторії» (приміщення нинішнього театру ім. Б. Захави) самодіяльну групу артистів –любителів «Просвіти», де ставилися українські п’єси, в яких М. Хмара брав діяльну участь, грав чимало відповідальних ролей і мав великий успіх. У 1918 році М. Хмара був депутатом Павлоградської Ради народних депутатів. По-звірячому вбитий, загинув від руки білого офіцера Угнівенка.

28. Лесь Курбас (1887 – 1937) – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР. Новатор театру. Був репресований сталінською каральною системою. Розстріляний в урочищі Сандормох в Карелії в 1937 році.

29. Самійленко Володимир Іванович (1864 – 1925) – український поет – лірик, сатирик, драматург і перекладач. Народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Іван Франко захоплювався мовною культурою В. Самійленка. Самійленко працював в Києві, Катеринославі і Миргороді. Самійленко переклав на українську мову «Іліаду» Гомера, «Божественну комедію» Данте, п’єси Мольєра, Бомарше, А. Франса, вірші Беранже, Байрона,твори О. Пушкіна і М. Гоголя.

30. Остап Вишня (1889 – 1956) – український письменник, новеліст, класик українського гумору XX ст. В 30-х роках був репресований. В’язень сталінських концтаборів. Перший твір після концтабору «Зенітка». Після закінчення Другої світової війни був членом редколегії журналу «Перець».

31. Бораковський Григорій Максимович (1846 – 1890) – народився в Павлограді, український драматург, сучасник Карпенка-Карого, Старицького, Кропивницького. Вчився в повітовому училищі в Павлограді, відкіля він перейшов до 
Катеринославської гімназії. Тут він разом з іншими гімназистами грав в домашніх виставах. За два роки навчання в гімназії Бораковський написав вісім драматичних творів, з них до нашого часу дійшов тільки один водевіль «Закоханий жид». В 1864 році вступив до Харківського університету на медичне відділення. Закінчивши університет Бораковський одружився і поїхав на Волинь, де служив повітовим лікарем. Після цього повернувся до Катеринославської губернії, де працював над докторським іспитом і писав наукові статті. Написав драматичні твори «Як долі немає, то й щастя минає», «Маруся Чурай», «Лихом щастя не здобудеш». Найвидатнішим його твором є шестиактна драма «Маруся Чурай».

32. Северин Наливайко – український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників козацького повстання в 1594 – 1596 роках в Речі Посполитій. Підкуплена поляками козацька старшина зрадила Наливайка і підступно його схопила. Він був виданий полякам і жорстоко страчений у Варшаві.

33. Сулима - Бичіхіна Тетяна (1863 – 1931) – народилася в с. Новопавлівка Павлоградського повіту, нині Межівський р-н Дніпропетровської обл., українська письменниця, драматург, активістка Січеславської «Просвіти». Друкувалася в редагованому Оленою Пчілкою журналі «Рідний край» ( «Дячиха», «На менинах»), у просвітянському катеринославському журналі «Дніпрові хвилі» («Хавромантій», «Народні оповідання»). Мова її творів пересипана народними приказками, прислів’ями, має свій локальний південноукраїнський колорит. Тетяна Сулима була обрана до складу ради Катеринославської «Просвіти» 26 вересня 1911 року.

34. Дмитро «Байда» Іванович Вишневецький – український шляхтич, волинський магнат, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Козацький ватажок, гетьман. Збудував на о. Хортиця фортецю, яка вважається прототипом Запорозької Січі. В 1551 році був призначений королем Сигізмундом II Августом старостою міст-фортець Черкас і Канева. Ходив походами проти татар і турок. В 1563 році під час військової кампанії в Молдові козаки були розгромлені. Частина їх і сам Д. Вишневецький потрапили в полон. Боярин Штефан Томжа всіх їх відправив до Стамбула. За наказом султана Д. Вишневецького та двох його товаришів було страчено (скинуто на гак), рядових козаків відправлено на галери. Навколо життя і смерті Д. Вишневецького створено багато легенд. В українській народній творчості широко відома «Дума про козака Байду».

35. Довженко Олександр (1894 – 1956) – український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографу. Найвідоміші фільми «Звенигора», «Земля», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна». В останні роки життя Довженку фактично заборонили жити в Україні. Похований у Москві, хоч заповідав поховати себе в Україні.

За матеріалами: http://tv-news.dp.ua/

Комментарии
Последние записи в блогах

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Незважаючи на те, що строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішеннямдля бізнесу.

Так, перевагами застосування програмного РРО є:

● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

● створення Z-звіту в автоматичному режимі;

● сервіс використовується безкоштовно;

● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі;

● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО.

Крім того, суб’єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або     ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО.

Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО.

Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html

 

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів.

Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі   будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах.

 

 

Подробнее

До загального фонду державного бюджету у І кварталі 2020 року надійшло 110,8 млрд грн, що на 14,3 млрд грн, або на 14,9% більше, ніж минулого року.

Зростання надходжень порівняно з відповідним періодом минулого року по основних бюджетоформуючих платежах:

• ПДВ (сальдо) +10,1 млрд грн, або +63,8%;

• акцизний податок +2 млрд грн, або +19,0%;

• податок та збір на доходи фізосіб +4,1 млрд грн, або +16,8%;

• податок на прибуток +4,6 млрд грн, або +15,8%.

Зменшення надходжень спостерігається лише по рентній платі (-5,5 млрд грн, або -48,8%), що пов’язано з двократним зменшенням ціни на природний газ та, як наслідок, зменшенням обсягів його видобутку.

Також на 0,9 млрд грн, або на 58,1% скоротились порівняно з 2019 роком надходження від акцизного податку на електроенергію. Причиною цього стало виведення з бази оподаткування операцій з реалізації електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Без урахування платежів, які фактично не залежать від ефективності адміністрування з боку Державної податкової служби, а є відображенням зміни законодавства та макроекономічних факторів (акциз з електроенергії та рента за видобування корисних копалин) індикатив Міністерства фінансів на І квартал виконано у повному обсязі – 100,2%, або +0,2 млрд грн.

Варто зазначити, що показники дохідної частини закону про державний бюджет на 2020 рік були визначені виходячи з макропоказників, які передбачали зростання економіки, зокрема реального ВВП на 3,7%. Однак внаслідок світової кризи та інших несприятливих факторів макропрогноз був переглянутий: за даними Міністерства економіки, очікується падіння ВВП України на 3,9%.

«Цифри свідчать, що обсяг податкових надходжень зростає попри сповільнення економіки. Ми виводимо з тіні ті сфери та підприємства, які раніше платили не повністю, ухилялись від сплати. Чим забезпечуємо рівні правила гри та чесну конкуренцію для тих підприємців, які чесно платять податки. В цьому і полягає функція податкової», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18 березня поточного року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»   (далі – Закон № 533).

Законом № 533 внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 521, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються.

Водночас, продовжують діяти фінансові санкції, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ.

Отже, платники ПДВ зобов’язані сплатити задекларовані ними у податковій декларації суми ПДВ своєчасно і у повному обсязі.

Нагадуємо, що останній день сплати ПДВ за лютий поточного року – 30.03.2020.

 

Подробнее