Собор УПЦ ухвалив рішення про повну незалежність від Москви та запропонував налагодити діалог із ПЦУ, але не все так однозначно

Собор Української православної церкви Московського патріархату в п’ятницю, 27 травня, ухвалив рішення про “самостійність і незалежність” УПЦ, заявила пресслужба. Але можливо це хитрий дипломатичний хід керівників УПЦ, аби зберегти своє становище в Україні через загрозу зникнення. Оскільки від початку повномасштабного вторгнення Московії в Україну УПЦ МП опинилась в дуже складному становищі, могло виникнути бажання в очільників церкви уникнути повної втрати контролю над українсько паствою, яка здебільшого зненавиділа все і всіх, хто пов’язаний з агресором і окупантом.

Адже з одного боку, московитські війська нищили і продовжують нищити українські православні храми, вбивати прихожан і священників, а Московський патріарх Кирило фактично благословив війну.

З іншого – УПЦ досі була тісно пов’язана з Москвою і формально підпорядковувалась їй, що викликало суспільне обурення в Україні. УПЦ є частиною Російської православної церкви.

Проте УПЦ МП неодноразово зверталось до Кирила з проханням вплинути на владу РФ та захистити українців, але марно.

Зібрання УПЦ відбулося 27 травня в Києві.

Попередньо це планувалось як збори єпископів, духовенства, чернецтва і мирян для обговорення долі церкви під час війни. Але під час зібрання його проголосили собором і ухвалили низку рішень.

• Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
• УПЦ заявила, що засуджує війну як порушення Божої заповіді “Не вбивай!” і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
• Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
• УПЦ виражає незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
• На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля УПЦ.
• Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.

Крім того, Собор УПЦ МП також ухвалив заклик до діалогу з Православною церквою України, яку раніше не визнавали рівною і законною як їхній центр у Москві. Але для українців, української держави, Вселенського патріархату Константинополя, Олександрійського патріархату, Грецької та Кіпрської церкви.

Предстоятель Православної Церкви України називав Румунську православну церкву однією із тих, яка готова визнати ПЦУ. Також визнання помісної української церкви найближчим часом ймовірне з боку Грузинської, Болгарської та Албанської церков.

Тож співслужіння ієрарха БПЦ з митрополитом Еммануїлом, який очолював Об‘єднавчий Собор у Києві, та участь у літургії, на якій поминалося ім‘я Митрополита Епіфанія свідчать про зрушення у поглядах Болгарської Церкви на “українське питання”.

ПЦУ в 2019 році отримала томос на автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія. З того часу між УПЦ і ПЦУ відбуваються конфлікти, пов’язані із захопленням храмів в різних регіонах країни.

Отже, проведений під час повномасштабної війни, собор УПЦ МП закликав ПЦУ до відновлення діалогу. Але виставив наперед низку вимог, наприклад, припинити “силові захоплення храмів та примусові переводи” парафій Української православної церкви до ПЦУ.

Вона також “має усвідомити”, що її канонічний статус, як він зафіксований у “Статуті Православної Церкви України”, є “фактично неавтокефальним” і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені статутом про управління УПЦ.

ПЦУ є повністю автокефальною церквою, яку визнають чотири з 14 помісних церков, а УПЦ МП ж є частиною Російської православної церкви, яка розірвала спілкування зі Вселенським патріархатом та всіма церквами, які визнали ПЦУ. А це Олександрійський патріархат, церкви Кіпру та Греції.

Речник архієпископ Православної церкви України Євстратій Зоря виклав свої роздуми щодо рішення собору на своїй сторінці у фейсбуці.

“Підсумки “Собору УПЦ” можна коротко оцінити словами Митрополита Епіфанія у доповіді на Архієрейському Соборі ПЦУ: “з великої хмари – малий дощ”, – написав він.

На його думку, вислови щодо агресії Московії в постанові УПЦ максимально загальні. Крім того, Зоря звертає увагу, що УПЦ не засудила російського патріарха Кирила, а лише висловила незгоду з його позицією.

“Слова про “незалежність і самостійність” – винахід ще 1990 року для прикриття залежності та несамостійності. Є автокефалія, і автономія. Собор ні слова не сказав про автокефалію – навіть про теоретичне бажання її досягнення”, – наголошує архієпископ ПЦУ.

Він також звертає увагу, що УПЦ наперед виставила ПЦУ низку умов, щоб почати з нею діалог. Такий підхід Євстратій Зоря вважає неправильним.

З моменту створення ПЦУ 2019 року до неї перейшли вже майже тисяча парафій – у першій хвилі близько 500, а у другій, після початку російського вторгнення, понад 400.

Наразі УПЦ має близько 12 тисяч парафій, а ПЦУ близько 7600.