«Скіфське золото» повернеться додому і не потрапить до окупантів

Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонати з кримських музеїв, які вже восьмий рік перебувають у Нідерландах, – повідомив президент Володимир Зеленський у своєму твіттері.

«Довгоочікувана перемога в суді Амстердама! «Скіфське золото» повернеться до України», – написав він.

Мова йде про експонати кримських музеїв із колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі», які вивезли на виставку ще до анексії Росією півострова. «Скіфське золото», доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Почалася ця історія влітку 2013 року, коли з експонатів київського Музею історичних цінностей та ще чотирьох музеїв, розташованих у Криму, сформували колекцію з 584 експонатів (понад дві тисячі предметів) вартістю близько мільйона євро.

Так з’явилася виставка “Крим – золото і таємниці Чорного моря”. Значно пізніше її назвуть “скіфським золотом” – що не зовсім коректно, оскільки далеко не всі експонати колекції мають стосунок до скіфів, і поготів не всі є золотими: велика її частина – це бронзові, керамічні й навіть дерев’яні вироби.

В рамках рутинної міжнародної культурної співпраці в липні 2013 року колекція виїхала у німецький Бонн. Там, у Рейнському крайовому музеї, виставка пережила початок українського Євромайдану і зустріла новий, 2014 рік.

На початку лютого 2014-го, згідно з підписаним контрактом, експонати перевезли в Амстердам, в музей Алларда Пірсона, де їх мали демонструвати до кінця серпня. Тут виставка пережила зміну влади в Україні, а потім і не визнану ані Україною, ані Нідерландами анексію Росією Криму – місця, звідки походила левова частка її експонатів і куди за замовчуванням їх мали повернути.

У Києві відразу звернули увагу на потенційні ризики ситуації, що склалася.

Вже наприкінці березня 2014 року тодішній український віцепрем’єр з гуманітарних питань Олександр Сич заявив, що, за його інформацією, російська влада має намір вивезти експонати кримських музеїв, які перебувають на виставках за межами України, до Ермітажу.

Тому український уряд ухвалив рішення передати усі такі експонати безпосередньо у розпорядження міністерства культури України – зазвичай експонатами розпоряджаються музеї, в яких вони виставляються на постійній основі.

Мінкульт, своєю чергою, заочно вилучив ці експонати у кримських музеїв та передав їх на зберігання до київського музею історії України.

Восени 2014 року в музеї заявили, що мають звільнити зали для інших виставок, та перемістили “скіфське золото” до запасників. А перед цим – відправили до Києва 19 експонатів з тамтешнього Музею історичних цінностей. У Голландії залишилися тільки експонати з Криму.

Протокольне листування між Києвом, Кримом і Амстердамом прогнозовано не мало результатів, і в січні 2015 року окружний суд Амстердама почав розгляд позову чотирьох кримських музеїв проти музею Алларда Пірсона з вимогою віддати “скіфське золото” саме їм.

Тоді ж як третя сторона до справи приєдналася Україна, що вимагає повернути експозицію до Києва.

Київ нагадує, що, згідно з українським законодавством, усі музейні експонати перебувають у власності держави, а музеї є лише тимчасовими розпорядниками. Зрештою, усі дозволи на тимчасове вивезення експонатів за кордон давало міністерство культури України, а місцем вирішення будь-яких суперечок щодо виставки вказаний київський суд.

На боці України грають і міжнародні конвенції, переконували київські учасники суперечки, – зокрема, конвенція ЮНЕСКО від 1970 року, згідно з якою кожна суверенна держава має право вивозити або не вивозити, забороняти відчуження та повертати з експонування будь-які культурні цінності, якщо вважає такі дії незаконними.

Виступаючи в амстердамському суді, українці стверджували, що культурні цінності з кримських музеїв неодноразово вивозилися на територію “материкової” Росії, і не факт, що їх усі повернули на півострів.

Нагадаємо: Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що «скіфське золото» мають повернути в Україну. Рішення ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду.

У жовтні 2020 року Апеляційний суд в Амстердамі задовольнив прохання України у справі про скіфське золото щодо відведення судді через підтвердження зв’язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.

22 квітня 2021 року в Апеляційному суді Амстердама пройшли вирішальні дебати сторін.