СБУ оприлюднила архівні документи зі справи письменника Хвильового, серед них доноси та передсмертні записки

14.12.2021 07:21   -

Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР) разом із Архівом Служби безпеки України до 128-річчя від дня народження українського письменника Миколи Хвильового (справжнє прізвище — Фітільов) опублікували 50 архівних документів із його справи.

Як повідомляється на сайті ЦДВР, до електронної збірки увійшли анкета зі справи-формуляра на Хвильового, низка агентурних донесень, протоколів допиту та свідчень, лист Хвильовому від матері, передсмертні записки письменника, одна з яких адресована його доньці, та інші документи.

Також дослідники зауважили, що радянські спецслужби завели справу-формуляр на Хвильового, вказавши рік і місце народження, адресу, професію (літератор), а також прізвисько — серед чекістів письменника називали «Вальдшнеп» (за назвою його роману).

Агентів обурювало чимало творів письменника, зокрема й відома новела «‎Я (Романтика)», також вони доносили на літературне обʼєднання ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), до якого входив Хвильовий.

1 вересня Центр досліджень визвольного руху опублікував тисячу розсекречених документів комуністичних спецслужб з українських, чеських і грузинських архівів про 30 митців ХХ століття, які потрапили в поле зору влади. Українська частина проєкту включає «особові справи» Остапа Вишні, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливахи, Стефанії Шабатури, Миколи Глущенка, Василя Стуса і Валер’яна Підмогильного.

У 2020 році СБУ оприлюднила документи з архівів Комітету державної безпеки СРСР, які містять факти терору та репресій проти українців.

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Сумщині. У 1916 році воював і повернувся з більшовицькими поглядами. У квітні 1919 року вступив у лави комуністів. А у 1921 році переїхав у Харків, почав видавати свої твори. Микола Хвильовий був письменником-авангардистом, комуністом, памфлетистом. Саме йому належать слова «Дайош Європу!», коли йшла дискусія про те, куди має рухатись відроджена культура України: у бік Москви чи Європи.

«Ви питаєте, яка Європа? Беріть, яку хочете: минулу чи сучасну, буржуазну чи пролетарську, вічну чи мінливу… Європа – це європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, знайомий нам чорнокнижник із Вюртенберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його, як допитливий людський дух… Саме ця страшна сила і є згаданий нами тип, і є психологічна Європа, що на неї ми мусимо орієнтуватись. Саме вона виведе наше молоде мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети», – писав він.

1933 року під час поїздки по селах на півдні України став свідком Голодомору. 13 травня 1933 року вчинив самогубство.