У Дніпрі презентували освітньо-документальну виставку, присвячену Голодомору
23 листопада у холі Дніпровської міської ради презентували освітньо-документальну виставку «Геть комуну та радянську владу»: спротив селян Дніпропетровщини насильницькій колективізації та Голодомору». Захід організовано КЗ «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міськради до 87-х роковин пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 років.
«Експозиція представлена 30-ма інформаційними плакатами, на яких рідкісні архівні історичні документи, що стосуються спротиву колективізації на українських землях. І для широкої громадськості, напевно, вони представлені вперше. Музей спротиву Голодомору знаходить пам’ятки історії і надає їм максимального розголосу, оприлюднення під час таких от експозицій. Головне – ми маємо знати і розуміти свою історію, щоб ніколи більше таких подій не повторювалось», – наголосив секретар Дніпровської міської ради Олександр Санжара.
Зі свого боку, директорка КЗ «Музей спротиву Голодомору» Лілія Богачева розповіла: «Розпочинається виставка із карти волинок, або ще як їх називають «бабських бунтів», котрі були на території Дніпропетровського округу в січні-березні 1930 р. Далі йдуть тематичні матеріали експозиції, які серед іншого розповідають про різні етапи, котрими йшло селянство – це і розкуркулення, спротив, хлібозаготівлі, волинки тощо. Загалом було не прийнято говорити, що люди чинили опір, але селянство не було пасивним і виступало проти колективізації, що і наводиться в експозиції. Вони у подальшому використовуватимуться як методичний матеріал для навчання старшокласників та студентів».
У виставці використано матеріали, котрі понад двадцять років збирала начальниця науково-дослідного відділу Музею спротиву Голодомору, докторка історичних наук, професорка Наталя Романець.
«Представлена карта волинок показує масштаби гігантського селянського спротиву у 1930 році, коли більшість сіл, які нині знаходяться в Дніпропетровській області, повстали проти колективізації. Загалом існує такий стереотип про «безхребетного» українського селянина, який чекав, поки його заморять голодом. Так ось, ця виставка демонструє, що зовсім не чекав, а тривалий час протидіяв політиці радянської влади. І для того, щоб остаточно придушити цей спротив і був використаний терор голодом», – підкреслила Наталя Романець.
За словами директора музею пам’яті єврейського народу та голокосту в Україні Ігоря Щупака, ця виставка має велике значення для розуміння уроків історії: «Тему Голодомору, геноциду українського народу у 32-33 роках вивчають, і акцент дуже часто робиться на трагедії, знищенні. Звичайно, це так. Але при цьому й на опорі, врятуванні слід акцентувати. Саме ця виставка про це й розповідає».
