Наші полярники відправилися в Антарктиду, поки там літо, а уряд ухвалив фінансування

Гарні новини! Для забезпечення безперервної роботи станції «Академік Вернадський» термін дії Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці продовжено до 2023 року.

Це сталося саме тоді, коли на станцію вирушила чергова сезонна експедиція – до неї увійшли науковці, що проводитимуть дослідження та відбір зразків, і технічні спеціалісти, які займатимуться модернізацією станції. Шлях команди в Антарктиду почався 20 січня 2021 року з Києва.

Кабінет Міністрів продовжив дію чинної Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки ще на три роки – до 2023 року, – повідомляє пресслужба Міністерства освіти та науки.

“Для забезпечення безперервної роботи станції «Академік Вернадський» термін дії Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки продовжено до 2023 року. Це дозволить забезпечити подальше проведення та фінансування українських антарктичних експедицій”, – йдеться у повідомленні.

Також в МОН повідомили, що передбачається підготовка та затвердження Державної цільової науково-технічної програми полярних досліджень України до 2030 року.

Водночас, як зауважили у міністерстві, в умовах пандемії коронавірусу та зумовлених цим бюджетних обмежень планувати наперед видатки та оцінювати можливості виконання тих чи інших досліджень складно. Але ті роботи, які вже тривають на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» (зокрема, довготривалі дослідницькі програми, ремонт та модернізація станції), мають здійснюватися неперервно, попри всі складнощі.

Як повідомлялося, Українська антарктична станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Перша українська антарктична експедиція відбулася у 1996-1997 роках; під час передачі станції Україна сплатила за неї символічну ціну в один фунт стерлінгів.

Українські науковці проводять геолого-геофізичні, гідрометеорологічні, океанографічні дослідження. Також вчені проводять біологічні, геокосмічні, медико-фізіологічні дослідження, розробку та впровадження новітніх технологій.

Попри коронавірусні обмеження, Україна намагається не скорочувати обсяги наукових та технічних робіт на єдиній в країні антарктичній станції “Академік Вернадський”.

“Найбільший обсяг робіт цього разу в технічних фахівців: їм належить оновити значну частину систем життєзабезпечення станції. В умовах віддаленого острівця посеред океану ці завдання є вкрай непростими”, – пояснив очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Що планується модернізувати на станції

Так, щоб у підсумку замінити дизельне господарство, слід спочатку облаштувати нові залізобетонні конструкції, розраховані на тривалі морози та високу вологу. На них потрібно змонтувати новий підйомний кран, здатний підіймати кількатонні вантажі. І тільки після цього можна буде провести заміну дизель-генераторів, які дають тепло та світло для всієї станції. Також інженерна група має встановити нові опори ліній електропередачі, модернізувати систему опалення, відремонтувати причал тощо.

Нагадуємо, що за той час, який станція належить Україні, її масштабна модернізація проводиться вперше. Вона розпочалася 2019-го, і через минулорічні коронавірусні обмеження триватиме трохи довше, ніж планувалось.

Об’єкти вивчення полярників

Тим часом науковий загін продовжить вивчати, як наземні та морські екосистеми реагують на зміни клімату в регіоні. Вчені відберуть проби та виконають аналіз складу фітопланктону – першооснови харчових ланцюжків Південного океану. Окремий напрям стосуватиметься вивчення унікальних судинних рослин Антарктиди – щучника та перлинниці. Науковці планують дослідити мікроклімат в районі поширення цих рослин, а також отримати додаткові дані про механізми їхнього “переміщення” птахами та іншими переносниками, – розповідає Національний антарктичний науковий центр.

Водночас досліджуватиметься динаміка зростання старожилів регіону – кількатисячолітніх мохових банків: наскільки вони є здоровими і як реагують на експансію пінгвінів дженту (які внаслідок потепління клімату за останні роки розширили свій ареал далеко на південь, зокрема, стали наймасовішим видом пінгвінів довкола “Вернадського”).

Вчені на станції отримають нові можливості для дослідження верхніх шарів атмосфери, зокрема озонової діри. Буде встановлено спеціальне програмне забезпечення, яке дозволить проводити попередній аналіз отриманих даних щодо концентрації озону безпосередньо на “Вернадському”, і цим суттєво прискорити отримання кінцевих результатів досліджень.

Сезонний загін має дістатися Антарктиди до середини лютого. Зараз вони на шляху до Стамбула, звідки заплановано переліт через Бразилію до Чилі. Там команда має пройти обов’язковий двотижневий карантин, після якого морем вирушить на станцію.