NASA готує міжзоряну місію Interstellar Probe на 2030-і, яка триватиме понад сто років

Зонди-близнюки «Voyager», запущені майже півстоліття тому, змогли дістатися міжзоряного простору, хоча спочатку їхній політ був розрахований на 5 років. У найближчі 10 років вони точно вийдуть з ладу – у них закінчиться енергія плутонієвих батарей.

Тому NASA хоче знайти їм заміну – цього разу міжзоряна місія буде одразу довгостроковою. Фахівці з Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса, яким доручили розробити новий космічний апарат, розраховують, що він прослужить не менше сотні років і зможе надіслати перші знімки Сонячної системи, зроблені ззовні, – повідомляє HighTech Plus.

Коли зонди «Voyager» залишили Землю у 1970-х, передбачалося, що їхня місія триватиме лише п’ять років. Однак космічні кораблі на плутонії продовжували функціонувати, досягнувши Юпітера та Сатурна, так що інженери NASA вирішили продовжити політ до Урана та Нептуна. Але й майже через 50 років після цього обидва апарати продовжують свою експедицію. Вони вже увійшли в історію, коли перетнули геліосферу і увійшли до міжзоряного простору, продовжуючи надсилати вченим цінні відомості.

Запропонований зонд спирається на технологію, яка або перевірена, або вже знаходиться в стадії розробки, з ціною, подібною до нещодавнього Solar Probe Parker , який нещодавно був відправлений до Сонця за 1,5 мільярда доларів.

Новий проєкт, який отримав назву Interstellar Probe, може стартувати у 2030-х. Зонд полетить швидше й далі, ніж будь-який інший космічний об’єкт, зроблений руками людини, розповідає ZME Science. У його завдання входить відвідування понад 130 карликових планет, розташованих на задвірках Сонячної системи. Астрономи припускають, що на деяких із них можуть бути крижані океани.

Зонд Interstellar вирушить у невідомий міжзоряний простір, де людство ніколи раніше не бувало. Вперше ми зможемо зробити фотографію геліосфери зовні та побачимо, як виглядає наша Сонячна система.

За попередніми планами, зонд рухатиметься вдвічі швидше, ніж «Voyager-1», який за перші 50 років покрив приблизно 375 астрономічних одиниць (1 а. е. дорівнює майже 150 млн км).

Місія Interstellar відрізняється від усього, що робило NASA чи інші космічні агенції з однієї причини – тимчасовий масштаб програми настільки великий, що виконуватиме її не одне покоління вчених. Це ставить перед розробниками нові проблеми. Наприклад, потрібно зробити так, щоб наступні команди інженерів змогли розібратися в програмному коді та полагодити апарат дистанційно у разі збоїв навіть через сто років.

Хоча місія перебуває на стадії планування, розробники вже замислюються над «пасхалками», які можна буде розмістити на борту. Так, у кожного «Voyager» був запис звуків дощу із Землі, а також уривки творів Моцарта, Бетховена і Чака Беррі. Щось подібне хочуть зробити і для Interstellar на випадок зустрічі з інопланетянами.

У квітні цього року міжпланетна космічна станція «Нові горизонти» здолала важливий рубіж – відійшла на 50 а. е. від Сонця. Досі це вдавалося лише чотирьом комічним апаратам. Щоб відзначити досягнення, «Нові горизонти» зробив знімок свого попередника «Voyager-1».

Тим часом NASA оголосила, коли перша місія Artemis 1 полетить на Місяць.