Гуманітарний розвиток Дніпра: якісні зміни в освіті, культурі, спорті та молодіжній політиці

У Дніпрі в рамках форуму представники галузі освіти, культури, молоді та спорту обговорили гуманітарний розвиток Дніпра за останні п’ять років. У форматі виступів та діалогів кожен мав змогу поділитися з аудиторією тими якісними перетвореннями, які міська влада вже втілила та окреслити плани на подальшу роботу. 

«Гуманітарний розвиток Дніпра за останні роки набув якісно нових змін. Якщо говорити про освіту, серед іншого це й співпраця, відкритий діалог з батьківською громадськістю, мова йде про роботу з Батьківською радою при міському голові. У школах та садках змінилася система харчування за принципом аутсорсингу. Великий і важливий блок змін – капітальні ремонти будівель та приміщень наших шкіл, садків, закладів культури, спорту, позашкілля. А також оновлення матеріально-технічної бази, обладнання, устаткування, особливо це стосується наших спортивних закладів. Якісні перетворення ініціює міський голова Борис Філатов. Мета одна – щоб наші діти виховувалися, навчалися, розвивалися у сучасних комфортних умовах. Тому і надалі докладатимемо максимум зусиль, щоб заклади гуманітарної галузі Дніпра відповідали новітнім вимогам», – підкреслила директорка департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Ксенія Сушко. 

Зі свого боку, представниця Батьківської ради при міському голові Яна Бутиріна зазначила: «Маю значний досвід батьківського самоврядування в освіті і можу сказати, що за останні роки ця робота у місті стимулювалася. Це вже не батьківські комітети, які були раніше і збирали гроші, а повноцінні органи самоврядування, які взаємодіють як з керівництвом школи чи садка, а так і з керівництвом міста через Батьківську раду. Щоб вирішувати не лише точкові питання, а й брати активну участь у загальному розвитку дошкільної та середньої освіти в місті. Сформувалася потужна команда Батьківської ради і, на щастя, у міській раді наші пропозиції, думки чують і враховують». 

За словами позаштатного радника міського голови з питань культури Євгена Гендіна, Дніпро активно формує своє гуманітарне обличчя: «Завжди говорю, що Дніпро не є культурною столицею. Це стратегічна мета, системна задача, розрахована на багато років. А за останні чотири з половиною роки, коли стартувала програма «Культурна столиця», багато речей, як й поза нею, активізувались. Дніпро вже позначений і на джазовій карті, і на книжкових фестивалях. Словом, місто довело, що у нас можуть бути унікальні, яскраві, самобутні культурні заходи». 

Водночас місто розвиває спорт, зокрема й масовий. Зі слів голови міжнародної організації Street Workout Деніса Мініна, масовий спорт у Дніпрі став доступним завдяки розвитку спортивної інфраструктури, який досягається, у тому числі, й завдяки співпраці міської влади, громадських організацій, представників бізнесу та активних й небайдужих містян. Доказом цього є безліч спортивних майданчиків просто неба, облаштованих у різних районах міста. Усе для того, щоб містяни могли вільно займатися спортом. 

Про більшість гуманітарних галузей говорять, що за останні п’ять років їх цілком перезавантажили, а молодіжну політику, за словами заступника керівника Молодіжного центру Дніпра Карена Агаджаняна, створили. 

«Цілковитої молодіжної політики у Дніпрі як такої не було. Хтось, десь окремо працював, і не більше. А за підтримки міського голови Бориса Філатова почалася активна структурна робота з молоддю. За ці роки безліч молодіжних проєктів реалізували – створили декілька Молодіжних центрів, один із них унікальний, оскільки створений у студентському гуртожитку, і такого нема ніде в Україні. Також зробили Молодіжний медіа-центр, об’єднання гуртожитків, яке працює з молоддю. Започаткували Молодіжні форуми, на яких молоді люди, хлопці та дівчата генерують нові ідеї, ініціативи, проєкти. До речі, співпрацюємо не лише зі студентськими структурами, а й з лідерами шкільного самоврядування», – додав Карен Агаджанян.