Економісти стверджують, що “велике будівництво” Зеленського мало позитивні наслідки для економіки

08.12.2020 11:11   -

Скандальне “велике будівництво”, яке розпочав президент Зеленський цього року, на думку деяких економістів, виявилось корисним для української економіки, – про це заявив, принамні, економіст Михайло Кухар.

На думку експерт, масштабне будівництво доріг по всій країні врятувало економіку від різкого спаду в умовах гальмування економіки через пандемію коронавірусу. Аби не економічні процеси, стимульовані будівництвом дорожної інфраструктури, падіння української економіки у 4-му кварталі могло сягнути 11%.

“На тлі спаду ВВП у другому кварталі 11,4% і 3,7% в четвертому, за прогнозами наших економістів, у фінальному розрахунку спад ВВП нашої країни був би 11% в четвертому кварталі, якби не питома вага виробництва (Великий Будівництва). Питома вага Великого Будівництва в ВВП економіки України зросла з 2,8% в першому кварталі до 10% в четвертому“, – заявив Кухар.

Економіст Михайло Кухар: Більшість, яка підтримує земельну реформу, в  парламенті є вже зараз - Главком

Економіст наголосив, що такий крок уряду був відповідним до рекомендацій міжнародних фінансових інституцій, що за умов зменшення сектору приватної економіки через пандемію, радили урядам різних країн розширювати саме державне замовлення на товари й послуги. Особливо важливим у даному процесі фахівці називали саме реалізацію державних інфраструктурних проєктів, адже вони здатні дати довготривалий економічний ефект.

За словами Кухара, інвестиції в державне будівництво цілком виправдали себе – кожна вкладена гривня обернулася в 3 гривні 5 копійок в економічному вираженні.

Не зважаючи на критику “великого будівництва”, в Офісі президента звітують про виконання усіх інфраструктурних проєктів на 87%, а до кінця року обіцяють довести цей показник до 95%. Нагадаємо, що “велике будівництво” передбачало не лише ремонт доріг – в рамках програми планувалося відновити і побудувати 6500 км доріг (державного та місцевого значення), понад 150 штучних споруд, 100 шкіл, 100 дитячих садків, 100 спортивних об’єктів.

Втім, і досі постає питання – чи не доцільніше було в умовах пандемії вкладати в розвиток медицини?