Четвер 29 квітня 2021 року – Чистий або Страсний

Чистий четвер, або Страсний четвер, 2021 року випадає на 29 квітня. Цього дня віряни вшановують Таємну Вечерю Ісуса Христа з 12 учнями, під час якої Спаситель здійснив омивання ніг апостолам, – повідомляє transkarpatia.

Великий четвер має глибоке сакральне значення для християн. Він пов’язаний з традицією очищення душі та тіла, а також житла. Один із найпопулярніших звичаїв у Страсний четвер – купання. Вважається, що вода цього дня наділена унікальними цілющими та очищувальними властивостями. Розповідаємо, як прийнято купатися в Чистий четвер і в чому суть ритуалу.

Чому люди купаються в Чистий четвер
Згідно з повір’ям, вся вода в Страсний четвер – свята й має цілющі властивості. Цього дня віряни купаються в душі, лазні, водоймах. Головне при цьому – мати чисті помисли.

Вважається, що в Чистий четвер можна змити всі гріхи й негаразди, що накопичилися за рік. Під час омивання варто щиро помолитися Богу, попросивши про захист, позбавлення від печалей і поганих думок.

Коли потрібно купатися в Чистий четвер
Водні процедури рекомендується приймати в ніч на четвер, до настання світанку, і вже з чистими думками лягати спати.

Сімейні обряди в Чистий четвер проводяться також і вранці – кожен із членів сім’ї після пробудження повинен умитися зі срібної монетки або ложки. Вважається, що подібне умивання обдаровує людину не тільки міцним здоров’ям, але і красою та молодістю. Хворих у цей день умивають із позиченого у сусідів срібла.

Що треба робити на Чистий четвер, щоб “зарядити воду” для вмивання? Потрібно в посудину опустити срібні вироби – ложки, прикраси – і залишити їх у воді на ніч.

Що не можна робити 29 квітня:

• Відмовлятися від обмивання і прибирання в будинку;
• Лихословити;
• Думати про погане;
• Вдаватися до гріха;
• Не варто залишати прання до Страсної п’ятниці, якщо почали прання, закінчите до півночі;
• Щоб у будинку водилися гроші, в Чистий четвер заборонено давати в борг або самим набирати боргів;
• не рекомендується гуляти по берегах річок та інших водойм;

Народні прикмети 29 квітня:

• До 29 квітня розвелося багато хрущів – до посухи.
• Молоді рослини активно п’ють воду в цей день – сінокіс припаде на сухі дні.
• Гучний грім означає, що хліба будуть потужними і сильним.

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:

«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Існує повір’я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв:

«Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

За християнським вченням у цей день пізно ввечері один з дванадцяти учнів – горезвісний Іуда – за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа, якого й розіп’яли. Тому вважали, що в четвер оживають усі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в цей день обов’язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів.

У Чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку соли, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть, бувало з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

Ввечорі в церкві відправляються «Страсті». Колись у наших селах, та і по містах, люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержувати тиші: ні сміху, ні співів, ба навіть голосних розмов на вулицях в час, коли в церкві читалися євангелії, чути не було.Стоячи в церкві під час читання євангелії, не можна куняти, бо «нечиста сила занесе в пекло».

Люди, повертаючись з церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені ліхтарі у формі зірки, місяця або церкви були колись гарною оздобою цього вечора.

Полум’ям страсної свічки випалювали (вірніше — викопчували сажею) хрест у хаті на сволоку — «щоб лиха нечисть хату минала». Цей хрест залишався на сволоку до «Рахманського Великодня»), але не скрізь. Так на Харківщині, в слободі Критській було повір’я, що страсний хрест — «корисний на випадок пожежі», а тому його не стирали аж до наступного Чистого четверга.