В ОПОРі з’ясували, як голосують депутати від Дніпропетровщини

11.05.2017 15:30

У той час, коли народні обранці проводять активну роботу в окрузі або відпочивають на травневі свята, активісти Громадянської мережі ОПОРА вирішили переглянути статистику голосувань народних обранців від Дніпропетровської області за час їхньої каденції й до 30 квітня включно.

Про це повідомляє Інтернет-видання  «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ»  з посиланням на прес-службу Громадської мережі ОПОРА.

Голосування народного депутата має відображати позицію депутата з того чи іншого питання. На вибір народному обранцю дається три кнопки - «За», «Проти», «Утримався». Проте, депутати все частіше обирають не натискати жодної кнопки і не голосувати взагалі. Таким чином, нардепи не у повному обсязі користуються своїм правом голосу і, тим самим, обмежують виборців у представницькій функції від власного мажоритарного виборчого округу.

Отже, найбільшу активність в голосуваннях проявили троє з чотирьох членів фракції Блоку Петра Порошенко. Це є логічним, адже, як представники парламентської «більшості», народні депутати мають необхідність підтримувати проурядові законопроекти.

Найкращий показник голосувань, трохи вищий за 81% має народний депутат від фракції блоку Петра Порошенка Іван Куліченко. «За» – 6438, з 8508 голосувань, що складає – 75,66%, «Утримався» чи не голосував —14,45%, «Проти» він проголосував лише 6 разів – 0,07%. Народні депутати Тетяна Ричкова та Максим Курячий, також представники Блоку Петра Порошенка, розташувалися на другій та третій сходинках – 71,53% та 69,59% голосувань відповідно. Народна депутатка Тетяна Ричкова проголосувала «За» 1889 разів з 2803, що становить 67,4%, «Утрималася» — 3,81%, «Проти» голосувала 9 раз — 0,32%. Максим Курячий проголосував «За» 5542 рази (65,13%), «Проти» — 64, що становить 0,75%. Костянтин Усов, найменш активний при голосуваннях представник Блоку Петра Порошенка натиснув кнопку всього 35,43% з них «За» — 30,81%, «Утримався» 4,33%, «Проти» — 0,27%, не голосував народний обранець 32,78%.

Олег Кришин, єдиний представник Народного Фронту в парламенті від Дніпропетровської області, натиснув на кнопку 59,29 % разів, з них 57% «За».

П’яте місце в нашому неофіційному рейтингу займає народний депутат Артур Мартовицький з фракції Опозиційний блок. Він проголосував 5043 рази, що становить 59,27%. Проте, натискань кнопки «Утримався» у нього найбільше серед депутатів області — 2561 (44,09%), не голосував 2366 (27,8%), «За» 1512 (17,77%), «Проти» — 970 (11,4%).

Позафракційний Яків Безбах взяв участь у голосуванні 54,88%. З них «За» —24,13%, «Проти» — 17,13%, «Утримався» — 13,61%. Не голосував 30,87%.

Валентин Дідич, позафракційний народний депутат, з усіх голосувань, що відбулись  у Верховній Раді поточного скликання, взяв участь у 3950, що дорівнює 46,43%. «За» проголосував 41,11%, «Утримався» 5,14%, «Проти» голосував 12 раз – 0,14%. Не голосував — 40,1%. Його колега, позафракційний депутат Олександр Дубінін проявив меншу активність – взяв участь у 28,71% голосувань, що відбулись. «За» — 26,76%, «Утримався» — 1,64%, «Проти» — 0,3%. Не голосував 37,67%. Позафракційний народний депутат Віталій Купрій проголосував в парламенті 24,99% раз, не голосував 41,85%. «За» — 17,1%, «Утримався» — 6,78%, «Проти» 1,1% голосувань.

Народні депутати, які представляють фракцію Опозиційного блоку від Дніпропетровської області, також переважно не голосували, а відсоток голосів «Проти» трохи вищий, ніж у представників інших фракцій. Андрій Гальченко взяв участь у 47,84% голосувань, 35,59% — не голосував, «Утримався» у 27,1% випадків, «За» голосував 16,38%, «Проти» — 4,34%. Дмитро Шпенов проголосував у 35,1% випадків, не голосував — 47,14%. «За» — 15,17%, «Утримався» — 12,79%, «Проти» — 7,12%. Костянтин Павлов — 33,06%, не голосував 50,24% випадків. «За» — 14,96%, «Утримався» — 13,9%, «Проти» — 4,19%. Вадим Нестеренко – 28,83%. «За» — 21,09%, не голосував — 13,57%, «Утримався» — 7,32%, «Проти» — 0,41%.

Народний депутат від групи «Партія «Відродження» Андрій Шипко взяв участь у 19,64% голосувань, 43,64% — проігнорував. Голосів «За» — 14,69%, «Проти» — 0,57%, «Утримався» — 4,37%.

Позафракційні депутати Андрій Денисенко та Дмитро Ярош пропустили найбільшу кількість голосувань серед депутатів-мажоритарників Дніпропетровщини 72,28% та 97,37% відповідно.

Моніторинг проходить у рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» за підтримки Фонду Східна Європа.

Как это повлияет на рейтинг:
Гражданская сеть ОПОРА
Подробнее
Комментарии
Последние записи в блогах

Наявний у 2019 році в окремих місцевих бюджетах дефіцит освітньої субвенції пов’язаний не тільки з озвученими Мінфіном причинами (наявність неоптимальної та неефективної мережі шкіл і низька наповнюваність класів у ЗОШ), а й з рядом об’єктивних факторів, які відомі профільним міністерствам.

Подробнее

Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 4 місяці 2019 року в порівнянні з 4 місяцями 2018 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 16,45 %. Було оформлено 60 908 шт. МД (серед яких: 25 102 експортних МД та 29 427 імпортних) проти 52 306 шт. МД за 4 місяці 2018 року (серед яких: 24 607 експортних МД та 22 754 імпортних

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що      ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Подробнее

Західно-Донбаське Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

 ● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет