Группа активистов хочет разобраться в бюджетных процессах, - Дороленко (ИНТЕРВЬЮ)

05.03.2015 10:30

Собеседник журналиста газеты "Лица" – 28-летний днепропетровец, о котором принято говорить: «Он – человек с активной жизненной позицией». Кирилл Дороленко – глава днепропетровской организации «ВО «Свобода», патриот, общественный активист. Один из тех, кто после известных событий возле Днепропетровской ОГА 26 января был арестован.

Обвинения с него сняли аж в марте – уже после окончательной победы Революции Достоинства.

Молодой свободовец не только постоянно светится на разных городских уличных акциях и мероприятиях с патриотической подоплекой. Кирилл с завидной регулярностью посещает и продвигает свои общественные инициативы в различных органах власти и коммунальных учреждениях. Его можно увидеть на заседании депутатской комиссии в горсовете и на сессии там же; на общественных слушаниях по какому-либо животрепещущему вопросу или на судебном заседании. Активиста частенько приглашают на местные телеканалы, потому что беседа с ним обязательно будет интересной и познавательной для зрителя.

Поводом для нынешней беседы с Кириллом послужил его иск в Бабушкинский суд, где активист оспаривает законность назначения заместителя городского головы Анатолия Крупского.

Языковой формат нашей беседы оказался в стиле «Єдина країна» – вопросы я задавал на привычном русском, собеседник же неизменно отвечал «чистою українською». Поэтому для атмосферности ничего не перевожу и не меняю – уверен, читатель все прекрасно поймет.

 «Розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем»

 Итак, судебный иск по назначению Крупского. Признайтесь, Ваш главный мотив состоял именно в восстановлении законности или тут дело в личности самого Крупского?

– Крупський – особистість, яка працювала у владі при усіх режимах протягом багатьох років. При президентстві Януковича вона показала себе з «найкращого» корупціонного боку. Крім того, вона була серед керівників дніпропетровських тітушок. Моя позиція тут така, що повинна бути люстрація, старий режим не повинен повернутися до влади, якщо ми й справді хочемо щось змінити в державі.

Коли я був на сесії міськради торік 26 листопада й побачив, яку людину (Крупського – авт.) призначають на посаду заступника міського голови та ЯК її призначають… Я відразу почав розбиратися в законах про місцеве самоврядування, про публічну інформацію, інших законах.

С мотивацией ясно. А формальное обоснование Вашего иска на чем базировалось?

– Рішення про призначення на посаду Крупського попередньо не було опубліковано. Але згідно Закону «Про доступ до публічної інформації» будь-яке рішення, яке готується прийняти рада, повинно попередньо бути опубліковано на офіційному сайті установи – не менш як за 20 діб до сесії. Це робиться для того, щоб громада мала змогу ознайомитись з цим проектом рішення та у разі потреби якось вплинути. Наприклад, через свого депутата-мажоритарщика чи безпосередньо – є багато інструментів для цього.

Але ж у нас протягом багатьох років громада відсторонена від прийняття будь-яких рішень. Вибрали депутата та й усе – він сам там собі голосує як хоче, визначає разом із колегами долю мільйонного міста. Що залишається громаді? Тільки виходити на вулицю та намагатися у такій спосіб донести свою думку.

Після революції ми з колегами проводили багато суспільно-політичних вуличних акцій. Вони стосувались у тому числі і люстрації. У якийсь момент я подумав – а може, вже досить вулиці? Може, щось таки зрушилось з місця у державі й пора переходити у звичайний цивілізований режим праці із владою – через її ж органи?

Позов до суду на рішення міськради про призначення Крупського – то є своєрідний тест для влади та до судової системи, до речі. Отже, будемо спостерігати, як вона його пройде.

– По поводу «хватит улицы». Как Вы относитесь к мусорной люстрации в целом и в частности «люстрированию» директора нашего оперного театра Шароварова?

– Взагалі-то, «сміттєва люстрація» – насамперед реакція суспільства на бездіяльність влади. Коли не працюють законні механізми, радикально налаштована частина суспільства вдається до таких кроків. У випадку із Шароваровим – я вважаю, що «люстраторами» були пропущені ряд важливих кроків.

– Каких?

– На мою думку, спочатку треба було прийти до людини та поспілкуватись. Спробувати вияснити, наскільки  правильна інформація, яка надходить щодо цієї людини. У разі потреби – попередити, подати відповідні позови та звернення до відповідних структур. І, якщо людина не відповідає займаній посаді з певних причин, а влада ніяк не реагує – тоді вже думати про якісь радикальні дії.

– Вернемся к Крупскому. Он ведь – не единственный «зам-старожил» в горсовете. Есть, например, такие персонажи как Лозенко, Зайцева и другие. Вы не проверяли законность их назначения?

– Так, це досить одіозні персонажі, і я не заперечую, що розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем. Я хочу, щоб Ви повністю зрозуміли мою позицію у цій справі.

По-перше, я хочу довести до логічного завершення хоча б одну справу. У мене багато роботи з інших напрямків – якщо я буду намагатись воювати на багатьох фронтах, то є ризик програти на всіх. А завершення справи Крупського буде дуже показовим, як я вже казав.

По-друге, саме Крупський претендує на роль наступного мера, про що він сам заявив у ефірі місцевого телеканалу. А цього вже допустити, я вважаю, аж ніяк не можна. Бо за що ми тоді взагалі боролись?

 О городских коммунальных поглощениях

– Вы говорили о других направлениях своей общественно-политической деятельности. Можно поподробнее?

– Один з напрямків, який я взяв на себе ще до справи Крупського – боротьба з монополізацією ринку житлово-комунальних послуг у Дніпропетровську приватною фірмою, яка має назву «Енергія ТМ». Перший дзвіночок пролунав ще з КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», власність якого наразі віддається в оренду приватній фірмі, а багатьох комунальників у зв’язку з цим хочуть звільнити.

Після статті у газеті до мене стали звертатись багато робітників комунальних підприємств із схожими проблемами. Тоді я зрозумів, що масштаб оборудки за участю «Енергії ТМ» величезний.

– Расскажите вкратце о сути проворачиваемой схемы.

– Як раніше неофіційно заробляла міська рада та виконком? Продавала земельні ділянки. Тобто формально – давала дозвіл на довгострокову оренду таких ділянок різним заможним громадянам. За чималі «відкати», звісно. Заможні громадяни, у свою чергу, вичікували момент, коли отриману ділянку можна було б комусь вигідно «загнати» під якусь забудову – чи то ТРЦ, чи то офісного центру, чи то якогось складу і т.д.

Але якогось дня у міськраді знайшлись люди, увагу яких привернула тема житлово-господарчих послуг у місті. Бо у цій сфері крутяться «живі гроші», які дніпропетровці кожного місяця сплачують. Тому підприємства ЖКГ міста стали перетворюватись у вигідний бізнес для окремих людей.

Зараз відбувається взагалі усунення цих підприємств з ринку. На їх місце приходять якісь «фантоми» – приватні структури, які буцімто підміняють функції комунальників. Але підміняють не у тому, що надають послуги, а у тому, що збирають з людей гроші.

– Как это происходит на практике?

– На практиці – фонди комунального підприємства віддають в оренду приватної структури. Буцімто з метою «фінансового оздоровлення» комунального підприємства. Мовляв, приватна структура щось буде інвестувати та налагоджувати ефективну працю. Але насправді ніякого «фінансового оздоровлення» не проводиться, а просто йде користування отриманими фондами. Наприклад, приміщення та транспорт здають у суборенду. А працівників просто скорочують. Далі йде махінація із сплатою податків – окрема тема.

Таким чином вже знищений, наприклад, ЖЕК № 25 у Ленінському районі, поглинається КП «Жилсервіс-1» та інші підприємства. Наразі я воюю по цьому напрямку, намагаючись відстояти інтереси громади. Через адекватних депутатів, через суди, через ЗМІ – як можу.

 Откуда растут ноги у админресурса

– Еще одно Ваше направление, нас колько мне известно – горбюджет в части образования…

– Саме так. Наприкінці минулого року була створена ініціативна група з активістів, які захотіли розібратися у бюджетних процесах та проконтролювати їх з боку громади. Нам, «свободівцям», дістались питання бюджету освіти у місті.

– И как впечатления после первых месяцев работы?

– Ми стали відвідувати засідання відповідних депутатських комісій, отримувати для ознайомлення оті величезні папки із документами… Можу сказати, що саме головне – ніхто нам так і не зміг пояснити схематику, так сказати бюджетотворчості у різних районах. У кожному районі – свій підхід, причому деталізувати чи обґрунтувати багато речей нам так ніхто і не зміг.

– Или не захотел.

– Чи не схотів. Що ми тут ще побачили – це «зарубу» між містом та казначейством.

– В каком смысле?

– У тому сенсі, що бюджетних коштів завжди не вистачає. І вже в казначействі вирішують – які установи фінансувати у першу чергу, а які – у другу. А які – у десяту. Тому із казначейством треба постійно «загравати». Хто керує казначейством, той реально керує багато чим.

Наприклад, приходить директор школи за коштами з постійно дефіцитного бюджету. Хоче отримати у першу чергу – буде «ручним», таким, як треба. Не буде «ручним» – гроші не отримає і тому довго на посаді не протримається. Оце й є той самий адмінресурс, про який ми так часто чуємо. Звісно, цю проблему треба вирішувати на рівні Києва.

– Но это – не единственная проблема в сфере образования, верно?

– Зовсім не єдина. Багато питань до закупівель та їх обгрунтування. Наприклад, школа купляє електричну м’ясорубку за певну ціну. Чому саме цю м’ясорубку й чому саме за таку ціну – ніхто ніде не пояснює. І так – у всьому. Тут величезне поле для зловживань.

– А вот еще проблема пресловутых поборов с родителей

– Так, це теж. Батьки школярів можуть школі купляти за свої кошти якісь речі чи робити ремонти та гадки не мати, що гроші на це отримані з бюджету.

– И как Вы предлагаете бороться с этой проблемой?

– Наразі ми пропонуємо відкрити у кожній школі рахунок, де будуть враховані всі надходження від батьків. Для цього у кожній школі має працювати бухгалтер – до речі, от вам нові робочі місця. Отже, так звані спонсорські гроші проходять через цей спеціальний рахунок – и при бажанні можна відслідкувати, куди їх витрачали… Багато й тут роботи, одним словом. І не тільки тут. Ми з однопартійцями та однодумцями займаємось й питаннями міських транспортних перевезень – там теж багато проблем. І тендерні питання, і питання тарифів, їх обґрунтування та прозорості…

– С какими общественниками или политиками сотрудничаете? Кто у нас в городе самый эффективный из активистов?

– У різних напрямках співпрацюю з різними громадськими організаціями, партійними осередками чи активістами. Я не маю на меті побудувати якусь «суспільну вертикаль», мені більш ефективними здаються так звані «горизонтальні зв’язки». Загалом я співпрацюю із понад 20 організаціями. Це дуже багато людей. У одній сфері, наприклад, транспорті, підтягуються одні, у другій – інші. Це нормально, кожна громадська організація чи активіст має свою специфіку. Я теж не можу охопити усе.

– Спасибо Вам за беседу.

– Дякую і Вам.

Текст: Владимир Мамченко

Как это повлияет на рейтинг:
Партия ВО "Свобода"
Подробнее
Общественный активист, депутат Чечеловского районного совета, экс-руководитель Днепропетровской городской организации партии "Свобода"
Подробнее
Комментарии
Последние записи в блогах

Уряд виділив 1,4 млрд грн на підтримку малих міст. Рішення про спрямування коштів на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій схвалили 10 липня.

Подробнее

З початку 2019 року 41,7 тисячі мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 4 млрд 246,5 млн гривень. Це на 1 млрд 453,4 млн грн. більше ніж минулого року.

До сплати за результатами декларування підлягає понад 101 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 9,3 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,6 млн грн., що перевищує минулорічні показники на 1,4 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 6315 громадян на загальну суму 13,4 млн гривень. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

Про одержані у 2018 році понад мільйонні статки повідомили 286 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 2,6 млрд гривень.

 

Подробнее

5 липня Уряд виділив 400 млн грн на програми ремонту існуючих та будівництво нових спортивних комплексів при школах та 50-метрових та 25-метрових басейнів і оздоблення прилеглих територій. 10 липня  парламентський Комітет з питань бюджету погодив розподіл субвенції з державного бюджету територіальним громадам на спорудження спорткомплексів та басейнів.

Подробнее

З початку 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області та Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено у бюджети всіх рівнів (без врахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) 39 млрд 481,7 млн грн, що на 10 млрд 672,9 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2019 року спрямовано 27 млрд 277,4 млн грн, що на 8 млрд. 17,3 млн грн (або на 41,6%) більше надходжень січня - червня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 12 млрд 204,3 млн гривень. Це на 2 млрд 655,6 млн грн (або на 27,8%) більше фактичних надходжень І півріччя 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 7 млрд 758,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 258,2 млн грн (або на 19,4%).

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет