Группа активистов хочет разобраться в бюджетных процессах, - Дороленко (ИНТЕРВЬЮ)

05.03.2015 10:30

Собеседник журналиста газеты "Лица" – 28-летний днепропетровец, о котором принято говорить: «Он – человек с активной жизненной позицией». Кирилл Дороленко – глава днепропетровской организации «ВО «Свобода», патриот, общественный активист. Один из тех, кто после известных событий возле Днепропетровской ОГА 26 января был арестован.

Обвинения с него сняли аж в марте – уже после окончательной победы Революции Достоинства.

Молодой свободовец не только постоянно светится на разных городских уличных акциях и мероприятиях с патриотической подоплекой. Кирилл с завидной регулярностью посещает и продвигает свои общественные инициативы в различных органах власти и коммунальных учреждениях. Его можно увидеть на заседании депутатской комиссии в горсовете и на сессии там же; на общественных слушаниях по какому-либо животрепещущему вопросу или на судебном заседании. Активиста частенько приглашают на местные телеканалы, потому что беседа с ним обязательно будет интересной и познавательной для зрителя.

Поводом для нынешней беседы с Кириллом послужил его иск в Бабушкинский суд, где активист оспаривает законность назначения заместителя городского головы Анатолия Крупского.

Языковой формат нашей беседы оказался в стиле «Єдина країна» – вопросы я задавал на привычном русском, собеседник же неизменно отвечал «чистою українською». Поэтому для атмосферности ничего не перевожу и не меняю – уверен, читатель все прекрасно поймет.

 «Розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем»

 Итак, судебный иск по назначению Крупского. Признайтесь, Ваш главный мотив состоял именно в восстановлении законности или тут дело в личности самого Крупского?

– Крупський – особистість, яка працювала у владі при усіх режимах протягом багатьох років. При президентстві Януковича вона показала себе з «найкращого» корупціонного боку. Крім того, вона була серед керівників дніпропетровських тітушок. Моя позиція тут така, що повинна бути люстрація, старий режим не повинен повернутися до влади, якщо ми й справді хочемо щось змінити в державі.

Коли я був на сесії міськради торік 26 листопада й побачив, яку людину (Крупського – авт.) призначають на посаду заступника міського голови та ЯК її призначають… Я відразу почав розбиратися в законах про місцеве самоврядування, про публічну інформацію, інших законах.

С мотивацией ясно. А формальное обоснование Вашего иска на чем базировалось?

– Рішення про призначення на посаду Крупського попередньо не було опубліковано. Але згідно Закону «Про доступ до публічної інформації» будь-яке рішення, яке готується прийняти рада, повинно попередньо бути опубліковано на офіційному сайті установи – не менш як за 20 діб до сесії. Це робиться для того, щоб громада мала змогу ознайомитись з цим проектом рішення та у разі потреби якось вплинути. Наприклад, через свого депутата-мажоритарщика чи безпосередньо – є багато інструментів для цього.

Але ж у нас протягом багатьох років громада відсторонена від прийняття будь-яких рішень. Вибрали депутата та й усе – він сам там собі голосує як хоче, визначає разом із колегами долю мільйонного міста. Що залишається громаді? Тільки виходити на вулицю та намагатися у такій спосіб донести свою думку.

Після революції ми з колегами проводили багато суспільно-політичних вуличних акцій. Вони стосувались у тому числі і люстрації. У якийсь момент я подумав – а може, вже досить вулиці? Може, щось таки зрушилось з місця у державі й пора переходити у звичайний цивілізований режим праці із владою – через її ж органи?

Позов до суду на рішення міськради про призначення Крупського – то є своєрідний тест для влади та до судової системи, до речі. Отже, будемо спостерігати, як вона його пройде.

– По поводу «хватит улицы». Как Вы относитесь к мусорной люстрации в целом и в частности «люстрированию» директора нашего оперного театра Шароварова?

– Взагалі-то, «сміттєва люстрація» – насамперед реакція суспільства на бездіяльність влади. Коли не працюють законні механізми, радикально налаштована частина суспільства вдається до таких кроків. У випадку із Шароваровим – я вважаю, що «люстраторами» були пропущені ряд важливих кроків.

– Каких?

– На мою думку, спочатку треба було прийти до людини та поспілкуватись. Спробувати вияснити, наскільки  правильна інформація, яка надходить щодо цієї людини. У разі потреби – попередити, подати відповідні позови та звернення до відповідних структур. І, якщо людина не відповідає займаній посаді з певних причин, а влада ніяк не реагує – тоді вже думати про якісь радикальні дії.

– Вернемся к Крупскому. Он ведь – не единственный «зам-старожил» в горсовете. Есть, например, такие персонажи как Лозенко, Зайцева и другие. Вы не проверяли законность их назначения?

– Так, це досить одіозні персонажі, і я не заперечую, що розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем. Я хочу, щоб Ви повністю зрозуміли мою позицію у цій справі.

По-перше, я хочу довести до логічного завершення хоча б одну справу. У мене багато роботи з інших напрямків – якщо я буду намагатись воювати на багатьох фронтах, то є ризик програти на всіх. А завершення справи Крупського буде дуже показовим, як я вже казав.

По-друге, саме Крупський претендує на роль наступного мера, про що він сам заявив у ефірі місцевого телеканалу. А цього вже допустити, я вважаю, аж ніяк не можна. Бо за що ми тоді взагалі боролись?

 О городских коммунальных поглощениях

– Вы говорили о других направлениях своей общественно-политической деятельности. Можно поподробнее?

– Один з напрямків, який я взяв на себе ще до справи Крупського – боротьба з монополізацією ринку житлово-комунальних послуг у Дніпропетровську приватною фірмою, яка має назву «Енергія ТМ». Перший дзвіночок пролунав ще з КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», власність якого наразі віддається в оренду приватній фірмі, а багатьох комунальників у зв’язку з цим хочуть звільнити.

Після статті у газеті до мене стали звертатись багато робітників комунальних підприємств із схожими проблемами. Тоді я зрозумів, що масштаб оборудки за участю «Енергії ТМ» величезний.

– Расскажите вкратце о сути проворачиваемой схемы.

– Як раніше неофіційно заробляла міська рада та виконком? Продавала земельні ділянки. Тобто формально – давала дозвіл на довгострокову оренду таких ділянок різним заможним громадянам. За чималі «відкати», звісно. Заможні громадяни, у свою чергу, вичікували момент, коли отриману ділянку можна було б комусь вигідно «загнати» під якусь забудову – чи то ТРЦ, чи то офісного центру, чи то якогось складу і т.д.

Але якогось дня у міськраді знайшлись люди, увагу яких привернула тема житлово-господарчих послуг у місті. Бо у цій сфері крутяться «живі гроші», які дніпропетровці кожного місяця сплачують. Тому підприємства ЖКГ міста стали перетворюватись у вигідний бізнес для окремих людей.

Зараз відбувається взагалі усунення цих підприємств з ринку. На їх місце приходять якісь «фантоми» – приватні структури, які буцімто підміняють функції комунальників. Але підміняють не у тому, що надають послуги, а у тому, що збирають з людей гроші.

– Как это происходит на практике?

– На практиці – фонди комунального підприємства віддають в оренду приватної структури. Буцімто з метою «фінансового оздоровлення» комунального підприємства. Мовляв, приватна структура щось буде інвестувати та налагоджувати ефективну працю. Але насправді ніякого «фінансового оздоровлення» не проводиться, а просто йде користування отриманими фондами. Наприклад, приміщення та транспорт здають у суборенду. А працівників просто скорочують. Далі йде махінація із сплатою податків – окрема тема.

Таким чином вже знищений, наприклад, ЖЕК № 25 у Ленінському районі, поглинається КП «Жилсервіс-1» та інші підприємства. Наразі я воюю по цьому напрямку, намагаючись відстояти інтереси громади. Через адекватних депутатів, через суди, через ЗМІ – як можу.

 Откуда растут ноги у админресурса

– Еще одно Ваше направление, нас колько мне известно – горбюджет в части образования…

– Саме так. Наприкінці минулого року була створена ініціативна група з активістів, які захотіли розібратися у бюджетних процесах та проконтролювати їх з боку громади. Нам, «свободівцям», дістались питання бюджету освіти у місті.

– И как впечатления после первых месяцев работы?

– Ми стали відвідувати засідання відповідних депутатських комісій, отримувати для ознайомлення оті величезні папки із документами… Можу сказати, що саме головне – ніхто нам так і не зміг пояснити схематику, так сказати бюджетотворчості у різних районах. У кожному районі – свій підхід, причому деталізувати чи обґрунтувати багато речей нам так ніхто і не зміг.

– Или не захотел.

– Чи не схотів. Що ми тут ще побачили – це «зарубу» між містом та казначейством.

– В каком смысле?

– У тому сенсі, що бюджетних коштів завжди не вистачає. І вже в казначействі вирішують – які установи фінансувати у першу чергу, а які – у другу. А які – у десяту. Тому із казначейством треба постійно «загравати». Хто керує казначейством, той реально керує багато чим.

Наприклад, приходить директор школи за коштами з постійно дефіцитного бюджету. Хоче отримати у першу чергу – буде «ручним», таким, як треба. Не буде «ручним» – гроші не отримає і тому довго на посаді не протримається. Оце й є той самий адмінресурс, про який ми так часто чуємо. Звісно, цю проблему треба вирішувати на рівні Києва.

– Но это – не единственная проблема в сфере образования, верно?

– Зовсім не єдина. Багато питань до закупівель та їх обгрунтування. Наприклад, школа купляє електричну м’ясорубку за певну ціну. Чому саме цю м’ясорубку й чому саме за таку ціну – ніхто ніде не пояснює. І так – у всьому. Тут величезне поле для зловживань.

– А вот еще проблема пресловутых поборов с родителей

– Так, це теж. Батьки школярів можуть школі купляти за свої кошти якісь речі чи робити ремонти та гадки не мати, що гроші на це отримані з бюджету.

– И как Вы предлагаете бороться с этой проблемой?

– Наразі ми пропонуємо відкрити у кожній школі рахунок, де будуть враховані всі надходження від батьків. Для цього у кожній школі має працювати бухгалтер – до речі, от вам нові робочі місця. Отже, так звані спонсорські гроші проходять через цей спеціальний рахунок – и при бажанні можна відслідкувати, куди їх витрачали… Багато й тут роботи, одним словом. І не тільки тут. Ми з однопартійцями та однодумцями займаємось й питаннями міських транспортних перевезень – там теж багато проблем. І тендерні питання, і питання тарифів, їх обґрунтування та прозорості…

– С какими общественниками или политиками сотрудничаете? Кто у нас в городе самый эффективный из активистов?

– У різних напрямках співпрацюю з різними громадськими організаціями, партійними осередками чи активістами. Я не маю на меті побудувати якусь «суспільну вертикаль», мені більш ефективними здаються так звані «горизонтальні зв’язки». Загалом я співпрацюю із понад 20 організаціями. Це дуже багато людей. У одній сфері, наприклад, транспорті, підтягуються одні, у другій – інші. Це нормально, кожна громадська організація чи активіст має свою специфіку. Я теж не можу охопити усе.

– Спасибо Вам за беседу.

– Дякую і Вам.

Текст: Владимир Мамченко

Как это повлияет на рейтинг:
Партия ВО "Свобода"
Подробнее
Общественный активист, депутат Чечеловского районного совета, экс-руководитель Днепропетровской городской организации партии "Свобода"
Подробнее
Комментарии
Последние записи в блогах

Протягом січня 2019 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 187 кримінальних проваджень, з яких 34 – прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 20 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 10, у тому числі: 9 – з обвинувальними актами, а 1 – з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, за перший місяць поточного року за підслідністю направлено 3 кримінальних провадження, 11 – приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 34 млн 636 тис. гривень.

 

Подробнее

Не встигла заборона Уряду рзміщувати тимчасово вільні кошти місцевих бюджетів набрати чинності, як територіальні громади почали підраховувати збитки. На Дніпропетровщині недорахуються фінансового ресурсу у вигляді відсотків від коштів на депозитах у Марганецькій, Зеленодольській,  Синельниківській, Дніпровській та Першотравенській. В цілому біля 19 млн грн.

Подробнее

Протягом січня поточного року громадяни подали більше ніж 22 тис. декларацій про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році. Це на 13 відсотків, або на 2,5 тис. більше, ніж за аналогічний період минулого року.

За даними податкових декларацій задекларовано загальний дохід у сумі – 3,6 млрд грн. Громадянами самостійно визначено до сплати в бюджет 79,7 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 26,5 млн грн, або на 50 відс. більше ніж у січні 2018 року. Сума військового збору до сплати становить – 13,1 млн грн, що на 3,1 млн грн, або на 31 відсоток більше, ніж за відповідний період минулого року.

На сьогодні вже 335 громадян задекларували доходи у сумі понад 1 млн грн. Податкові зобов’язання з ПДФО визначено такими громадянами у розмірі – 27,5 млн грн, військового збору – 3,2 млн грн.

Найбільшу суму доходу у січні 2019 задекларовано мешканцем м. Києва у сумі понад 200,0 млн грн.

Найбільші суми до сплати в бюджет по доходам, отриманим з джерел за межами території України, на сьогодні задекларовано 2 громадянами Сумської області (кожний у сумі понад 2,5 млн грн).

За структурою доходів найбільші суми мільйонери декларують при отриманні:

 інших оподатковуваних доходів (проценти банку, дивіденти тощо) – 628,9 млн грн, з яких податковими агентами утримано 53,3 млн грн ПДФО та 9,3 млн грн військового збору;

інших неоподатковуваних доходів – 409,6 млн грн;

доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 181,9 млн. грн., з яких вже сплачено (утримано) 6,1 млн грн ПДФО та 1,7 млн грн військового збору;

іноземних доходів – 98,9 млн грн;

доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 78,1 млн грн.

Право на податкову знижку за результатами 2018 року задекларовано 6 тис. особами. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню, визначена платниками податків у розмірі – 17,2 млн грн, що на 41,1 млн грн, або на 32 відс. більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

 

Подробнее

У січні 2019 року Державна фіскальна служба України відшкодувала платникам рекордну суму податку на додану вартість – 19,7 млрд грн.

Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 64%, або на 7,7 млрд грн. У січні 2018 року платникам було відшкодовано 12 млрд грн. Загалом за 2018 рік платникам відшкодовано 131,7 млрд грн.

Сума відшкодованого ПДВ на рахунки платників у січні 2019 року на 8,7 млрд грн, або у 1,8 раза більше середньомісячного відшкодування у 2018 році. Сума середньомісячного відшкодування ПДВ у минулому році становила 11 млрд грн.

Також суттєво зросли задекларовані суми ПДВ до сплати. Так, у січні 2019 року (декларації за грудень 2018 року) задекларовано 22,9 млрд грн ПДВ до сплати. Це на 1,6 млрд грн, або на 7,5% більше відповідного показника січня 2018 року.

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Юлия Тимошенко
Петр Порошенко
Анатолий Гриценко
Владимир Зеленский
Юрий Бойко
Олег Ляшко
Александр Вилкул
Другой кандидат