Группа активистов хочет разобраться в бюджетных процессах, - Дороленко (ИНТЕРВЬЮ)

05.03.2015 10:30

Собеседник журналиста газеты "Лица" – 28-летний днепропетровец, о котором принято говорить: «Он – человек с активной жизненной позицией». Кирилл Дороленко – глава днепропетровской организации «ВО «Свобода», патриот, общественный активист. Один из тех, кто после известных событий возле Днепропетровской ОГА 26 января был арестован.

Обвинения с него сняли аж в марте – уже после окончательной победы Революции Достоинства.

Молодой свободовец не только постоянно светится на разных городских уличных акциях и мероприятиях с патриотической подоплекой. Кирилл с завидной регулярностью посещает и продвигает свои общественные инициативы в различных органах власти и коммунальных учреждениях. Его можно увидеть на заседании депутатской комиссии в горсовете и на сессии там же; на общественных слушаниях по какому-либо животрепещущему вопросу или на судебном заседании. Активиста частенько приглашают на местные телеканалы, потому что беседа с ним обязательно будет интересной и познавательной для зрителя.

Поводом для нынешней беседы с Кириллом послужил его иск в Бабушкинский суд, где активист оспаривает законность назначения заместителя городского головы Анатолия Крупского.

Языковой формат нашей беседы оказался в стиле «Єдина країна» – вопросы я задавал на привычном русском, собеседник же неизменно отвечал «чистою українською». Поэтому для атмосферности ничего не перевожу и не меняю – уверен, читатель все прекрасно поймет.

 «Розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем»

 Итак, судебный иск по назначению Крупского. Признайтесь, Ваш главный мотив состоял именно в восстановлении законности или тут дело в личности самого Крупского?

– Крупський – особистість, яка працювала у владі при усіх режимах протягом багатьох років. При президентстві Януковича вона показала себе з «найкращого» корупціонного боку. Крім того, вона була серед керівників дніпропетровських тітушок. Моя позиція тут така, що повинна бути люстрація, старий режим не повинен повернутися до влади, якщо ми й справді хочемо щось змінити в державі.

Коли я був на сесії міськради торік 26 листопада й побачив, яку людину (Крупського – авт.) призначають на посаду заступника міського голови та ЯК її призначають… Я відразу почав розбиратися в законах про місцеве самоврядування, про публічну інформацію, інших законах.

С мотивацией ясно. А формальное обоснование Вашего иска на чем базировалось?

– Рішення про призначення на посаду Крупського попередньо не було опубліковано. Але згідно Закону «Про доступ до публічної інформації» будь-яке рішення, яке готується прийняти рада, повинно попередньо бути опубліковано на офіційному сайті установи – не менш як за 20 діб до сесії. Це робиться для того, щоб громада мала змогу ознайомитись з цим проектом рішення та у разі потреби якось вплинути. Наприклад, через свого депутата-мажоритарщика чи безпосередньо – є багато інструментів для цього.

Але ж у нас протягом багатьох років громада відсторонена від прийняття будь-яких рішень. Вибрали депутата та й усе – він сам там собі голосує як хоче, визначає разом із колегами долю мільйонного міста. Що залишається громаді? Тільки виходити на вулицю та намагатися у такій спосіб донести свою думку.

Після революції ми з колегами проводили багато суспільно-політичних вуличних акцій. Вони стосувались у тому числі і люстрації. У якийсь момент я подумав – а може, вже досить вулиці? Може, щось таки зрушилось з місця у державі й пора переходити у звичайний цивілізований режим праці із владою – через її ж органи?

Позов до суду на рішення міськради про призначення Крупського – то є своєрідний тест для влади та до судової системи, до речі. Отже, будемо спостерігати, як вона його пройде.

– По поводу «хватит улицы». Как Вы относитесь к мусорной люстрации в целом и в частности «люстрированию» директора нашего оперного театра Шароварова?

– Взагалі-то, «сміттєва люстрація» – насамперед реакція суспільства на бездіяльність влади. Коли не працюють законні механізми, радикально налаштована частина суспільства вдається до таких кроків. У випадку із Шароваровим – я вважаю, що «люстраторами» були пропущені ряд важливих кроків.

– Каких?

– На мою думку, спочатку треба було прийти до людини та поспілкуватись. Спробувати вияснити, наскільки  правильна інформація, яка надходить щодо цієї людини. У разі потреби – попередити, подати відповідні позови та звернення до відповідних структур. І, якщо людина не відповідає займаній посаді з певних причин, а влада ніяк не реагує – тоді вже думати про якісь радикальні дії.

– Вернемся к Крупскому. Он ведь – не единственный «зам-старожил» в горсовете. Есть, например, такие персонажи как Лозенко, Зайцева и другие. Вы не проверяли законность их назначения?

– Так, це досить одіозні персонажі, і я не заперечую, що розбиратися потрібно із кожним високопосадовцем. Я хочу, щоб Ви повністю зрозуміли мою позицію у цій справі.

По-перше, я хочу довести до логічного завершення хоча б одну справу. У мене багато роботи з інших напрямків – якщо я буду намагатись воювати на багатьох фронтах, то є ризик програти на всіх. А завершення справи Крупського буде дуже показовим, як я вже казав.

По-друге, саме Крупський претендує на роль наступного мера, про що він сам заявив у ефірі місцевого телеканалу. А цього вже допустити, я вважаю, аж ніяк не можна. Бо за що ми тоді взагалі боролись?

 О городских коммунальных поглощениях

– Вы говорили о других направлениях своей общественно-политической деятельности. Можно поподробнее?

– Один з напрямків, який я взяв на себе ще до справи Крупського – боротьба з монополізацією ринку житлово-комунальних послуг у Дніпропетровську приватною фірмою, яка має назву «Енергія ТМ». Перший дзвіночок пролунав ще з КП «Дніпропетровські міські теплові мережі», власність якого наразі віддається в оренду приватній фірмі, а багатьох комунальників у зв’язку з цим хочуть звільнити.

Після статті у газеті до мене стали звертатись багато робітників комунальних підприємств із схожими проблемами. Тоді я зрозумів, що масштаб оборудки за участю «Енергії ТМ» величезний.

– Расскажите вкратце о сути проворачиваемой схемы.

– Як раніше неофіційно заробляла міська рада та виконком? Продавала земельні ділянки. Тобто формально – давала дозвіл на довгострокову оренду таких ділянок різним заможним громадянам. За чималі «відкати», звісно. Заможні громадяни, у свою чергу, вичікували момент, коли отриману ділянку можна було б комусь вигідно «загнати» під якусь забудову – чи то ТРЦ, чи то офісного центру, чи то якогось складу і т.д.

Але якогось дня у міськраді знайшлись люди, увагу яких привернула тема житлово-господарчих послуг у місті. Бо у цій сфері крутяться «живі гроші», які дніпропетровці кожного місяця сплачують. Тому підприємства ЖКГ міста стали перетворюватись у вигідний бізнес для окремих людей.

Зараз відбувається взагалі усунення цих підприємств з ринку. На їх місце приходять якісь «фантоми» – приватні структури, які буцімто підміняють функції комунальників. Але підміняють не у тому, що надають послуги, а у тому, що збирають з людей гроші.

– Как это происходит на практике?

– На практиці – фонди комунального підприємства віддають в оренду приватної структури. Буцімто з метою «фінансового оздоровлення» комунального підприємства. Мовляв, приватна структура щось буде інвестувати та налагоджувати ефективну працю. Але насправді ніякого «фінансового оздоровлення» не проводиться, а просто йде користування отриманими фондами. Наприклад, приміщення та транспорт здають у суборенду. А працівників просто скорочують. Далі йде махінація із сплатою податків – окрема тема.

Таким чином вже знищений, наприклад, ЖЕК № 25 у Ленінському районі, поглинається КП «Жилсервіс-1» та інші підприємства. Наразі я воюю по цьому напрямку, намагаючись відстояти інтереси громади. Через адекватних депутатів, через суди, через ЗМІ – як можу.

 Откуда растут ноги у админресурса

– Еще одно Ваше направление, нас колько мне известно – горбюджет в части образования…

– Саме так. Наприкінці минулого року була створена ініціативна група з активістів, які захотіли розібратися у бюджетних процесах та проконтролювати їх з боку громади. Нам, «свободівцям», дістались питання бюджету освіти у місті.

– И как впечатления после первых месяцев работы?

– Ми стали відвідувати засідання відповідних депутатських комісій, отримувати для ознайомлення оті величезні папки із документами… Можу сказати, що саме головне – ніхто нам так і не зміг пояснити схематику, так сказати бюджетотворчості у різних районах. У кожному районі – свій підхід, причому деталізувати чи обґрунтувати багато речей нам так ніхто і не зміг.

– Или не захотел.

– Чи не схотів. Що ми тут ще побачили – це «зарубу» між містом та казначейством.

– В каком смысле?

– У тому сенсі, що бюджетних коштів завжди не вистачає. І вже в казначействі вирішують – які установи фінансувати у першу чергу, а які – у другу. А які – у десяту. Тому із казначейством треба постійно «загравати». Хто керує казначейством, той реально керує багато чим.

Наприклад, приходить директор школи за коштами з постійно дефіцитного бюджету. Хоче отримати у першу чергу – буде «ручним», таким, як треба. Не буде «ручним» – гроші не отримає і тому довго на посаді не протримається. Оце й є той самий адмінресурс, про який ми так часто чуємо. Звісно, цю проблему треба вирішувати на рівні Києва.

– Но это – не единственная проблема в сфере образования, верно?

– Зовсім не єдина. Багато питань до закупівель та їх обгрунтування. Наприклад, школа купляє електричну м’ясорубку за певну ціну. Чому саме цю м’ясорубку й чому саме за таку ціну – ніхто ніде не пояснює. І так – у всьому. Тут величезне поле для зловживань.

– А вот еще проблема пресловутых поборов с родителей

– Так, це теж. Батьки школярів можуть школі купляти за свої кошти якісь речі чи робити ремонти та гадки не мати, що гроші на це отримані з бюджету.

– И как Вы предлагаете бороться с этой проблемой?

– Наразі ми пропонуємо відкрити у кожній школі рахунок, де будуть враховані всі надходження від батьків. Для цього у кожній школі має працювати бухгалтер – до речі, от вам нові робочі місця. Отже, так звані спонсорські гроші проходять через цей спеціальний рахунок – и при бажанні можна відслідкувати, куди їх витрачали… Багато й тут роботи, одним словом. І не тільки тут. Ми з однопартійцями та однодумцями займаємось й питаннями міських транспортних перевезень – там теж багато проблем. І тендерні питання, і питання тарифів, їх обґрунтування та прозорості…

– С какими общественниками или политиками сотрудничаете? Кто у нас в городе самый эффективный из активистов?

– У різних напрямках співпрацюю з різними громадськими організаціями, партійними осередками чи активістами. Я не маю на меті побудувати якусь «суспільну вертикаль», мені більш ефективними здаються так звані «горизонтальні зв’язки». Загалом я співпрацюю із понад 20 організаціями. Це дуже багато людей. У одній сфері, наприклад, транспорті, підтягуються одні, у другій – інші. Це нормально, кожна громадська організація чи активіст має свою специфіку. Я теж не можу охопити усе.

– Спасибо Вам за беседу.

– Дякую і Вам.

Текст: Владимир Мамченко

Как это повлияет на рейтинг:
Партия ВО "Свобода"
Подробнее
Общественный активист, депутат Чечеловского районного совета, экс-руководитель Днепропетровской городской организации партии "Свобода"
Подробнее
Комментарии
Последние записи в блогах

Станом на перше квітня 2019 року на території області діє 13531 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких: 7273 ліцензії на алкоголь та 6258 - на тютюн, отриманих 5819 суб’єктами господарювання. Про це повідомив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

У першому кварталі поточного року місцева казна Дніпропетровської області поповнилася на 21 млн. 178,7 тис. грн.. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 15 млн. 128,7 тис. грн. - від ліцензування роздрібної торгівлі.

В той же час, впродовж січня – березня 2019 року призупинено дію  657 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу, анульовано 593 ліцензії, з яких 18 - за порушення законодавства у частині продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв (7 ліцензій) та тютюнових виробів (11 ліцензій).

 

Подробнее

«Сьогодні головним принципом контрольно - перевірочної роботи фіскальних органів є вибірковість контролю на основі оцінки та опрацювання ризиків в діяльності платника, що цілком відповідає міжнародній практиці та дає змогу значно зменшити тиск на сумлінних платників, а також зосередити увагу фіскальних органів на ризикових платниках», - зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник.

Так, протягом І кварталу 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 444 документальні перевірки юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 97,2 млн грн грошових зобов’язань, Це на 88 млн грн більше ніж у січні - березні минулого року.

Також, при зниженні у І кварталі поточного року кількості проведених фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО, у порівнянні з відповідним періодом минулого року (101 проти 112), до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,8 разів більше (236 тис.грн проти 128 тис.грн).

 

Подробнее

За оперативними даними у поточному році фізичним особам – власникам об'єктів нерухомості сформовано близько 377 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 23 тис. більше аналогічного періоду минулого року.

До сплати визначено податку на загальну суму понад 397 млн грн, що більше аналогічного періоду минулого року на 134 млн грн.

Про це повідомив начальник відділу адміністрування податку на нерухоме майно фізичних осіб, відмінне від земельної ділянки, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Володимир Гуцуляк.

За його словами, найбільші суми нарахувань податку обліковуються по ГУ ДФС у Дніпропетровській – 56 млн грн, Київській – 52 млн грн, Львівській – 28 млн грн, Донецькій – 25 млн грн областях та м. Києві – 32 млн гривень.

Станом на 10 квітня  поточного року громадянами вже сплачено до місцевих бюджетів 107 млн грн. податку на нерухомість, що більше аналогічного періоду минулого року на 45 млн гривень.

«Нагадаю, що фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення», – зазначив Володимир Гуцуляк.

Посадовець також нагадав, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2018 рік за ставками, які були законодавчо визначені у цей період.

Так, податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів;

для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів;

для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

 

Подробнее

Протягом січня-березня 2019 року митницями ДФС виявлено 9,3 тис. порушень митних правил із вартістю предметів правопорушень на суму 611 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вартість предметів правопорушення збільшилася на 30,2%.

У  1,4 тис. справ про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 162,8 млн гривень. Середня вартість предметів правопорушення склала 117,5 тис. грн..

Найпоширенішими є випадки незаконного переміщення через митний кордон продовольчих товарів. За вказаний період за скоєння таких порушень було вилучено товарів на суму 102,2 млн гривень. Промислових товарів вилучено на суму 32,9 млн грн, транспортних засобів – на 11,3 млн грн., валюти – 16,7 млн грн.

Безпосередньо митницями ДФС розглянуто майже 8 тис. справ про порушення митних правил. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 276,4 млн грн. До Держбюджету стягнуто 31,8 млн грн., що на 22,3% більше, ніж за січень-березень 2018 року.

На розгляд до суду митницями передано 1,6 тис. справ про порушення митних правил на суму 965,5 млн грн.

За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу на суму 127,3 млн грн, що у 2,7 раза більше аналогічного періоду торік, та конфіскації на суму 136,7 млн грн, що у 2,4 раза більше, ніж у січні-березні 2018 року.

Одним із ефективних методів протидії митним правопорушенням на сьогодні є співпраця та обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав у рамках взаємної адміністративної допомоги, яка забезпечує попередження і виявлення незаконних експортно-імпортних операцій та факти несплати до бюджету обов’язкових митних платежів.

За результатами міжнародної взаємодії за 3 місяці 2019  року порушено понад 305 справ про порушення митних правил на суму 307,5 млн грн. Крім того, у ході міжнародної співпраці встановлено несплату 16,1 млн грн обов’язкових митних платежів.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет