У Дніпрі презентували виставу “Матінка Кураж та Снайпер Лютий”
24 лютого у Театрі Дніпровського державного університету відбулася прем’єра вистави “Матінка Кураж та Снайпер Лютий”, присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ця постановка стала спільним проєктом Театру ДГУ та Дніпровського драматичного молодіжного театру “Віримо!”, а також пам’яттю студентам та випускникам, які загинули, захищаючи країну.
Особливості вистави та оновлений простір Театру ДГУ
Перед початком вистави у фойє можна було оглянути експозицію зі світлинами полеглих героїв. Вечір відзначився не лише постановкою, а й відкриттям оновленої зали на третьому поверсі приміщення театру за адресою пл. Троїцька, 5-А. Зала, облаштована командою театру власноруч, розрахована на 100 місць.
Тема війни у сучасній постановці
Директор і художній керівник Театру ДГУ, Григорій Гельфер, автор п’єси, зазначив, що в основу вистави було покладено ідею перенести образ Матінки Кураж із твору Бертольда Брехта у сучасну Україну. Такою є мета — показати, чи може людяність зберегтися у воєнний час. Снайпер Лютий — узагальнений образ українського воїна, натхненний історією Олександра Мельника, випускника ДНУ ім. О. Гончара, який загинув на фронті.
Залучені актори та режисер
- Матінку Кураж зіграла Олена Володіна (Театр ДГУ);
- Снайпера Лютого — Тимофій Тарковський (театр “Віримо!”);
- Режисер постановки — Володимир Петренко.
Володимир Петренко наголосив на важливості адаптації гострих соціальних тем для глядачів та створенні діалогу між поколіннями. Вистава стала спробою звернути увагу на війну через призму мистецтва, що особливо актуально у день річниці початку вторгнення.
Підтримка та культурний контекст
Проєкт реалізовано за підтримки департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради у рамках програми “Культурна столиця”. Театр ДГУ продовжує мистецьку лінію, присвячену видатним діячам, пов’язаним з Дніпром, вже маючи в репертуарі вистави про Олену Блаватську та Вадима Сідура і готуючи постановку про Валер’яна Підмогильного.
Прем’єрний показ вистави зібрав повну залу глядачів, які разом з акторами поринули у драматичний спектакль про зустріч жінки із XVII століття і сучасного українського воїна, що стала не лише театральним експериментом, а й живим уроком історії.
