Злочини проти екології каратимуться на міжнародному рівні
Дванадцять фахівців із міжнародного права презентували визначення «екоциду» як злочину. Вони сподіваються, що це дозволить Міжнародному кримінальному суду розглядати найбільш кричущі злочини, пов’язані зі шкодою довкіллю, – повідомляє фундація Stop Ecocide.
Ще у 2020 році на прохання шведських парламентаріїв правники почали розробляти визначення «екоциду». Сталося це через 75 років після того, як були винесені перші вироки за звинуваченнями в геноциді й злочині проти людяності на Нюрнберзькому трибуналі.
Тепер екоцид — це незаконні або необґрунтовані дії, вчинені з усвідомленням, що існує суттєва ймовірність спричинення такими діями серйозної та масштабної або довготривалої шкоди довкіллю.
У визначенні немає згадки про глобальне потепління чи зміну клімату, оскільки сторони хотіли досягти компромісу, щоб країни й корпорації не так активно виступали проти визнання екоциду злочином.
«Екоцид пропонує новий, не людиноцентричний підхід, якщо точніше — ставить довкілля в центрі міжнародного права», — пояснює співголова групи авторів визначення Філіпп Сендс.
У 2016 році МКС заявив, що також братиме до уваги злочини, пов’язані з «руйнуванням довкілля», «експлуатацією природних ресурсів», «незаконним відчуженням» землі тощо — але в контексті злочинів проти людяності.
За останні роки ідея міжнародно-кримінальної відповідальності за злочини проти довкілля стала набувати все більшої підтримки — особливо з боку малих острівних країн, які потерпають від глобального потепління.
У 2019 році представник Вануату закликав Міжнародний кримінальний суд «серйозно розглянути» можливість покарання за екоцид. Підтримку юридичного закріплення цього терміна висловлювали, зокрема, Франція та Ватикан.
Екоцид (від грец. οικος — будинок і лат. caedo — вбиваю) — масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
Особливо тяжкою формою екоциду є воєнний екоцид – порушення екосистем середовища проживання людини в результаті бойових дій, які мають військову і політичну ціль.