Дніпрянин створює нерестовища для риби
У весняний період, коли риба йде на нерест, не вистачає нерестовищ у річках регіону через те, що рослини, на яких вона нерестує, ще не виростають, зазначає Олег Маренков, завідувач кафедри загальної біології та водних ресурсів ДНУ ім. Олеся Гончара. Про це йдеться у випуску проекту «Небезпечна зона» на «Суспільному Дніпро».
«Як же це виправити? Ідея не нова, ще 60 років тому створювали штучні нерестовища, гнізда. Брали гілки хвойних дерев, звязували їх мотузками та опускали у водойми у місцях нересту риб. Було відзначено, що на гілках риба відкладає ікру. А вже потім почали робити різні модифікації штучних нерестовищ. Їх робили з волокна, були й капронові гнізда. Ми придумали поліпропіленові гнізда з сумок, овочевих мішків, які повторно використовуються, а не викидаються, наприклад, у супермаркетах. Обшивається така рамка, зв’язуються гнізда у гряду, встановлюються поплавки. Ми можемо їх встановити на певній глибині, під певний вид риби, під певну температуру, в певний день. І тоді риба підходить і відкладає ікру на цих субстратах», – розказує Олег Маренков.
Потім екологи перевіряють відкладення ікри, її запліднення та вихід мальків. Як тільки вони бачать, що мальки вже всі покинули субстрат, гнізда пусті, їх виймають, висушують та ремонтують для подальшого використання.
З гніздами вихід мальків досить високий. На одному гнізді може бути від 20 грамів до 0, 5 кг ікри. Усе гніздо може бути засіяне ікрою, іноді навіть у декілька шарів. Так як гніздо – це плавуча конструкція, у весняний період є таке явище, як спрацювання водосховища. Коли є паводкові води і для того, щоб не було підтоплення територій, рівень водосховища знижується. Природна рослинність залишається на березі та висушується. Таким чином ікра гине. А гнізда піднімаються і опускаються разом з рівнем води. Тобто вони постійно на поверхні, на тому рівні, де вона гарно прогрівається. Це в декілька разів підвищує вихід ікринок.
Олег Маренков, завідувач кафедри загальної біології та водних ресурсів ДНУ ім. Олеся Гончара розповідає: «Ми розробили ряд методичних рекомендацій, я планую, можливо, зробити постер або короткі методичні вказівки для органів рибоохорони, для екоактивістів, де б вказати строки встановлення гнізд, способи виготовлення недорогих гнізд, способи експлуатації та збереження. А також наглядно показати ефективність використання цих гнізд. До речі, гніздо з укрою можна перевезти із однієї водойми в іншу».
Існують рекомендації, що ялинки слід викидати у Дніпро, щоб на них нерестувала риба. Цю ідею Олег Маренков не підтримує, бо хвоя може осипатися, а деревина у воді рибам не знадобиться, буде лише забруднювати водойму.
Олексій Десна, представник департаменту екології та природних ресурсів Дніпро ОДА розповідає, що зменшення рибних запасів почалося з 60-х років: «І тоді було прийняте рішення та розроблені методичні рекомендації щодо використання штучних нерестовищ. Це була програма, яка надавала можливість рибгосподарським підприємствам, які зарибнюють, виймають водні біоресурст, його поповнювати. Їх зобов’язали робити штучні нерестовища. Зараз йде і зариблення, і встановлення нерестових гнізд, а також очищення річок».
