“Закосити” під Трампа: Коли Зе-команду атакують “тупі вівці”

Скандал навколо хамського висловлювання мажоритарника від “Слуги народу” Максима Бужанського на адресу журналістки “Нового времени” Ольги Духнич втягує в свою орбіту нових дійових осіб.
Про це повідомляє Інтернет-видання “ДНІПРО. ГОЛОВНЕ” із посиланням на “depo.ua“.
“Чергова тупа вівця, що представляється журналісткою одіозного ЗМІ НВ, в інтерв’ю з представником “Слуги народу” заявила, що я ностальгую за СРСР і “часами Януковича”. Розумію, що деякі колеги занадто стримані, щоб називати речі своїми іменами, тому прийду їм на допомогу. Тупа вівця з одіозного ЗМІ”, – написав Бужанський. “Щось відповідати пану Бужанському – це як спроба з’ясувати відносини з голубом, який нагадив вам на рукав пальто”, – відповіла майбутнього нардепу журналістка Духнич.
Ця історія розбурхала соцмережі. Заява Бужанського викликала переважно негативну реакцію, однак у нього знайшлися і захисники. Зокрема, колега зі “Слуги народу”, журналіст з “плюсів” Олександр Дубінський, та телеведуча ZIKу Наталія Влащенко, в програмі якої “Народ проти” Бужанський працює резонером. Вона написала: “Якщо ти називаєш людину ватою, шанувальником Януковича, нудьгуючим за СРСР (а він сто разів говорив, що це не так – і пояснював як саме), то нема чого дивуватися, що він називає тебе “тупою вівцею з одіозного ЗМІ”, оскільки це було оціночне судження в інтерв’ю. Ти – оцінку, він – оцінку. Ви – квити”. У той же час колега Бужанського і Дубінського зі “Слуги народу”, журналістка “1+1” Ольга Василевська-Смаглюк стала на бік медійників. “Не так давно Олег Ляшко обізвав мене “якоюсь дурною з плюсів”. І що, де тепер Ляшко? Не рекомендую колегам ображати журналісток”, – написала вона у “Фейсбук”.
Зауважимо – це не перший й однозначно не останній конфлікт “слуг” із журналістами. Варто нагадати, як Зеленський назвав “хлопчиком” журналіста програми “Схеми” Михайла Ткача. А не так давно голова президентського Офісу Андрій Богдан заявив, що “класичні журналісти звикли самі себе усвідомлювати як суспільство. Але, як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося з суспільством без посередників, без журналістів”. На це Богдану нагадали, що коли б не “1+1”, то рейтинг Зеленського був би куди нижчий, аніж він отримав під час президентської виборчої кампанії.
А ще натякнули на схожість манери спілкування з медіа команди Зеленського та американського президента Дональда Трампа. Той прославився випадами на адресу окремих ЗМІ, тих, які його критикують. Він публічно називав телеканал CNN “ворогом народу”, а його ведучого, Джима Акосту – грубіяном. А днями Трамп у своєму славнозвісному Twitter таврував американську журналістику “не більше ніж диявольською пропагандистською машиною, яка працює на Демократичну партію”. Власне, щось подібне чуємо і від окремих “слуг народу” – всі, хто їх критикує, – “порохоботи”.
Утім, до серйозного конфлікту із медіа-спільнотою Зе-команді ще довго. “Тупа вівця” від Бужанського – елемент майбутньої війни, але не її каталізатор. Бо, по-перше, у Зеленського не всі думають так, як Богдан. Прикладом чого можна вважати закриту зустріч із журналістами, яку президент провів у червні. На ній була присутня практично вся так звана медіа-тусовка, що багатьма витлумачилося як спосіб Банкової не лише піддобрити журналістів, але й вибудувати в майбутньому лінію розколу між лояльними медіа та всіма іншими. І поки що, коли не брати до уваги інциденти, як з Бужанським, переважна більшість ЗМІ щодо нової влади діють, як кошенята – покусують і водночас облизують.
А, по-друге, бунт борзописців супроти влади може виникнути в тому випадку, коли складеться три речі. Перша – у конфлікт з Банковою вступлять власники окремих медіа. Наразі такий конфлікт вимальовується лише з “Прямим”, але навряд чи на його підтримку буде суголосся. Друге – коли очевидні непорозуміння між журналістами та владою стануть вигідними політикам. Простіше кажучи, коли на цьому можна буде заробити бали. Наразі скандал з Бужанським на свої стяги підняла лише “Європейська солідарність” та пов’язані з нею медійники. У той же час партія Вакарчука “Голос”, де зібралися “нові обличчя”, серед яких журналісти й громадські активісти, мабуть, ще мріє про співучасть у коаліції зі “Слугою народу”. Тому з її табору – тиша.
Третя складова – позиція західних партнерів. Від різних правозахисних організацій за президентства Петра Порошенка на адресу української влади звучало достатньо нарікань. Поки ці організації вичікують, але, вочевидь, пауза триватиме лише до першого значного скандалу. А такий ризик дуже високий, враховуючи вірогідність збігу двох факторів: хамовитої манери спілкування з представниками преси, яку взяли на озброєння окремі нові “хазяї країни”, та зацікавленості наших зовнішніх ворогів, насамперед, Росії у кардинальному перегляді позиції Заходу щодо України.