Законопроєкт про посилення нагляду: контроль чи тиск на місцеве самоврядування?
У кінці жовтня 2024 року Верховна Рада погодила законопроєкт про надання більших повноважень Рахункової палати в фінансовому контролі місцевого самоврядуванням, незважаючи на те, що наглядачів та контролерів за муніципалітетами понад два десятки. Таким чином кошти місцевих громад тепер одночасно будуть регулюватися двома центральними органами: Рахункової палатою та Державною аудиторською службою. На тлі ухвалення такого рішення урядом, члени робочої групи Правління Асоціації міст України провели дослідження умов діяльності муніципалітетів, положень Ukraine Facility та позиції Конгресу регіональних і місцевих влад Ради Європи, аби з’ясувати, чи дійсно необхідна муніципалітетам така ініціатива, передає “Дніпро Оперативний“.
Чи дійсно не існує нагляду за місцевим самоврядуванням?
Згідно інфографіки, в реальності за місцевим самоврядуванням наглядають щонайменше 26 державних органів – від мовних інспекторів до державної архівної служби, від поліції та до НАБУ. Однак під час розробки проєкту нової редакції Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №4298, уряд або не врахував цей факт, або проігнорував. Ймовірно, це було зроблено на основі того принципу “прозорості”, а також підконтрольності, які вказані в основних положеннях проєкту.
Необхідність у європейських стандартах – всього-на-всього виправдовування?
Автори законопроєкту №4298 стверджують, що впровадження посиленого нагляду відповідає вимогам європейських партнерів у межах програми Ukraine Facility. Однак пункт 72 преамбули Регламенту 2024/792 Європейського Парламенту та Ради Європейського союзу, на яку посилаються ініціатори змін, чітко прописано принцип розмежування повноважень: нагляд за місцевими органами влади має бути пропорційним.
Ба більше варто врахувати й те, що уряд у розробці Плану Україна вже порушив Регламент Ukraine Facility, не залучивши до його підготовки представників місцевих українських громад. Таке ставлення, а також окремі положення, які стосувалися муніципалітетів, були відкрито розкритиковані європейськими партнерами. Зокрема через те, що європейці вимагають не жорсткого контролю, а лише навести лад в системі нагляду за органами місцевого самоврядування.
Таким чином текст розробленого законопроєкту суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування.
Чи дійсно це лише про “контроль за законністю рішень”?
Як вже було згадано, незважаючи на посилання на Європейську хартію місцевого самоврядування, ініціатори проєкту грубо порушують її положення. Однак деякі пункти розробленого закону передбачають введення нагляду не тільки за делегованими, але й власними повноваженнями органів місцевого самоврядування.
Далі варто зазначити, що положення законопроєкту призведуть до можливості позасудового зупинення будь-якого акта муніципалітету. Тобто таким чином створювати тиск на місцеве самоврядування стане легше.
І останній факт, на який звернули увагу члени робочої групи Правління Асоціації міст України під часу аналізу проєкту, – завдяки розробленим положенням місцеве самоврядування втратить можливість ухвалювати рішення стосовно керівного складу місцевих державних адміністрацій.
