Європейське законодавство позитивно вплине на якість українських продуктів

19.12.2018 10:00   -
Автор:

В Україні змінюється законодавство щодо захисту прав споживачів. Яке покарання чекає на недобросовісних виробників, що не бажають писати правду про склад продукту?
Про це пише «В КУРСІ«, повідомляє Інтернет-видання «ДНІПРО. ГОЛОВНЕ«.
Хліб з цвяхами, цукерки з хробаками, ковбаса з пліснявою. Як та чому ці незвичайні добавки з’являються в продуктах – невідомо. Так само як і незрозуміло, хто повинен відповідати за всі ці “сюрпризи”. Адже продавці у всьому звинувачують виробників, ті ж переводять стрілки на торговців.
І це лише ті добавки, які звичайна людина може побачити наочно. Але ж вітчизняні виробники полюбляють ще й підміняти дорогі інгредієнти дешевими, “забуваючи” вказати правду в складі продукту.
Обманути довірливого споживача
Європейські виробники, на відміну від українських колег, не ризикують виготовляти неякісну продукцію. Адже в них діє сувора система контролю. Фахівці відповідної служби без попередження купують продукт в будь-якому магазині й відправляють його на дослідження до спеціалізованої лабораторії. Якщо там виявляють якусь невідповідність, виробнику виписують великі штрафи. Дехто, після їх сплати, навіть змушений закривати бізнес. Тому виробники воліють не ризикувати і виготовляють продукцію, яка відповідає всім вимогам.
В Україні ситуація кардинально інша: у нас не вигідно виготовляти якісну продукцію, яка апріорі не може бути дешевою. Для виготовлення якісного продукту необхідно використовувати хороші й дорогі інгредієнти. Через зниження рівня купівельної спроможності, український покупець обирає ціну, а не якість.
Щодо захисту прав споживачів, то часто ці порушення без лабораторних досліджень неможливо виявити. Яким би уважним не був покупець, але відрізнити “на око” пальмову олію від молочного жиру – неможливо. Контролювати це повинна Держпродспоживслужба, яка з березня цього року може проводити перевірки підприємств.
Якість продукції залежить не лише від виробника, а й від продавця
Через недобросовісну конкуренцію, що процвітає на ринку, компанії, які виготовляли якісні продукти і товари змушені переорієнтуватись. Тобто їм доводиться виготовляти продукцію з дешевших інгредієнтів з порушенням норм, або йти з ринку. У нас багато виробників, які в маркуванні зазначають якісні інгредієнти, яких немає в продукті. Приміром, на маркуванні вказують вершкове масло, насправді це спред. Якщо написати на етикетці правду, продукт ніхто не захоче купувати,
– роз’ясняє генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж, Олексій Дорошенко.
Ухвалити хороший закон – півсправи
Після відновлення перевірок, експерти сподіваються на те, що ситуація на ринку змінитись на краще. Адже Держпродспоживслужба має право накладати невеликі штрафи. Також вони можуть закривати небезпечне виробництво. Водночас, Антимонопольний комітет має право накладати штрафи до 10% від загального річного обігу виробництва. Це суттєво, адже прибуток може бути меншим.
Нещодавно ухвалений закон “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” поділив суспільство. Одні вірять, що цей документ прогресивний, інші переконані – він лобіює інтереси виробників.
На моє переконання цей закон – проривний. Він дійсно кращий за той, що був раніше. В цьому випадку ми вирішили не створювати велосипед, тобто не писати закон самостійно, а взяли європейську директиву від 2011 року і переклали її українською мовою. Питання в тому, що до цієї директиви мають бути внесені відповідні зміни, які б враховували специфіку нашого ринку. Якщо їх не враховувати, то закон працюватиме не так, як повинен,
– наголошує Олексій Дорошенко.
Щоправда, у цій ситуації виникає питання – в інтересах великих компаній та агрохолдингів чи все ж споживачів це буде прописано? Це, на жаль, невідомо. Більшість експертів, не дуже вірять щоб ці зміни вносились в інтересах споживачів. Але зараз це буде вкрай важко побачити: важливі моменти можуть настільки “тонко” прописати, що їх буде майже неможливо помітити.
Купуючи продукти, варто уважно читати етикетку
Аналізуючи закон молодший юрист практики корпоративного права та комплаєнсу “BK partners” Тарас Яцищук зазначає, що він забороняє приписувати товарам неіснуючі властивості, зокрема, лікувальні. Схиляти споживача, за допомогою зовнішнього вигляду товару, до припущення щодо наявності в ньому певних компонентів, складників, яких насправді немає.
Оператори ринку харчових продуктів відповідальні за інформацію про продукцію тому не мають права її змінювати, якщо це може ввести в оману покупця. Ті з операторів, хто не є відповідальним за інформацію, немає права здійснювати обіг товару. Законом встановлюється обов’язковий перелік інформації для споживачів, яка повинна зазначатись на маркуванні. Зокрема, перелік інгредієнтів, назва та місцеперебування оператора ринку, термін придатності, а для алкогольних напоїв – фактичний вміст спирту. Детально регламентуються законом і вимоги до розміщення інформації на пакуванні, прописані вимоги щодо висоти літер,
– зазначає Тарас Яцищук.
Посилює закон і вимоги до виробників та продавців
Операторам ринку забороняється вводити в обіг продукцію, що випущена з потужностей, які не пройшли державну реєстрацію та не отримали експлуатаційний дозвіл. Якщо оператор ринку не дотримуватиметься вимог щодо надання достовірної інформації про продукт, і вводитиме в оману споживача, він буде змушений заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат для ФОПів та 15 для юридичних осіб. За реалізацію продуктів чи кормів, маркування яких не відповідатиме законодавству, доведеться заплатити штраф у розмірі трьох мінімальних зарплат для ФОПів та п’яти для юридичних осіб,
– наголошує Тарас Яцищук.
Щоправда, в Україні головна проблема не з законами, а з їх дотриманням.

Поделиться

Категория: Новости

Теги: , , , , ,