Які ліки та аналізи мають бути безкоштовними й скільки з них безкоштовні насправді

Про те, що в Україні достатньо безкоштовних ліків, які закуповуються коштом держбюджету, в МОЗ розповідають в рамках інформаційної програми «Ліки є».
Про це повідомляє Інтернет-видання «ДНІПРО. ГОЛОВНЕ» з посиланням на «Слово і Діло».
Але більшість українців змушені оплачувати аналізи, купувати деякі вакцини або сироватки та інсулін. Чому інформаційні програми МОЗ не збігаються з реальним станом речей розповів експерт, засновник Української медичної експертної спільноти Дмитро Підтуркін.
Після запровадження в 2015 році нових правил закупівлі медпрепаратів через міжнародні спеціалізовані організації в України виник дефіцит безкоштовних ліків через те, що вони потрапляли до країни через 12-20 місяців після оплати 100-відсоткового авансу. Найгірша ситуація склалася з вакцинами.
Зараз, як стверджує Супрун, вакцин достатньо, й вони є в усіх регіонах. До того ж дітей можна щеплювати безкоштовно. Але чомусь не всі батьки поспішають це робити.
«Вакцинація за календарем профілактичних щеплень є безоплатною. Її можна зробити у вашого сімейного лікаря або педіатра. Зверніть увагу, що національний календар вакцинації оновлений», – написала Уляна Супрун щодо доступності імунопрофілактики.
Дійсно, в 2018 році в Україні майже немає дефіциту вакцин для проведення планової вакцинації згідно з календарем профілактичних щеплень. Нарешті вдалося перебороти критичну ситуацію, коли через фактичній провал закупівель через міжнародні організації протягом усього 2015 року та половини 2016 року вакцини в Україну не завозилися. В результаті в 2016 році порівняно з 2013-2014 роками рівень охоплення вакцинації основними видами вакцин знизився в кілька разів: БЦЖ з 87 до 11,5%; гепатит В – з 36,5 до 5,7%; гемофільної інфекції – із 77,4 до 25%; АКДП – з 69 до 1,7%; ОПВ – із 72 до 39%; КПК – з 57 до 33,6%.
Нині є майже всі всі необхідні вакцини, крім вакцини проти гемофільної інфекції та проти сказу. Сміхотворно мало інактивованої вакцини проти поліомієліту, сироваток проти дифтерії, правця, ботулізму.
«Існує й інша проблема. За наявності достатньої кількості закупленої за бюджетний рахунок безкоштовної вакцини АКДП батьки відмовляються вакцинувати дітей. Це пов’язано з тім, що у 2015 році МОЗ відмовився від закупівлі високовартісної інактивованої вакцини АКДП бельгійського або французького виробництва на користь закупівлі в 100 разів дешевшої цільнокліткової вакцини АКДП індійського виробництва», – розповів Підтуркін.
«Однак, – уточнив експерт, – цільнокліткова вакцина значно більш реактогенна, має більш суттєво виражені побічні реакції та може спричиняти ускладнення в дітей. У результаті батьки відмовляються від вакцинації безплатною вакциною та вакцинують дітей інактивованою бельгійською (Інфанрікс) або французькою (Тетраксим) вакциною в приватних медичних закладах власним коштом. При цьому вартість однієї вакцинації коштує 1400-1500 гривень».
Щодо ліків, які мали б безкоштовно надавати в лікарнях, ситуація зовсім не втішна.
«Більш ніж тисяча препаратів від найбільш розповсюджених хвороб. Ці ліки можна отримати, лікуючись на стаціонарі», – зазначила Супрун, уточнивши, що йдеться про медпрепарати, які входять до Нацпереліку, й оскільки вони закуповуються медичними закладами самостійно за кошти державного та місцевих бюджетів, то й питати, де ліки, потрібно місцеву владу.
«Ці ліки отримати неможливо, адже коштів на їх закупівлю немає. У 2018 році лише 10% пацієнтів зможуть отримати безоплатні препарати в лікарнях. Цьогоріч бюджетного фінансування не вистачає навіть на виплати мінімальної заробітної плати медичним працівникам. У структурі державного фінансування закладів охорони здоров’я 80-90% становить заробітна плата, 7-9% – комунальні платежі й лише 3-7% – витрати на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів. З 51 мільярда гривень медичної субвенції на закупівлю ліків із Нацпереліку можна скерувати 1,5-3,5 мільярди гривень. А це лише 10% від потреби. Загальна потреба у фінансуванні закупівель лікарських засобів із Національного переліку для всіх пацієнтів, які їх потребують, на 2018 рік становить 18,4 мільярда гривень», – пояснив медичний експерт.
На переконання Супрун, в поліклініках безкоштовно можна також зробити тести, аналізи та дослідження в межах гарантованого пакету первинної медичної допомоги.
«Окрім безоплатного обслуговування в свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, ви можете зробити безоплатно швидкі тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити та деякі аналізи, наприклад, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, глюкозу крові, загальний холестерин», – зазначила в. о. міністра в соцмережі.
Ідеться про безоплатне отримання первинної медичної допомоги в рамках реалізації положень закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування». Однак поки що цією можливостю можуть скористатися менш ніж 20% пацієнтів.
«На третій квартал 2018 року до нової моделі фінансування підключений лише 161 заклад первинної медичної допомоги, який обслуговує лише близько 8 мільйонів громадян, що складає близько 20% від фактичного населення. Крім того, на первинці безоплатно надають суттєво обмежений перелік безоплатних досліджень та аналізів (8 аналізів та досліджень), при цьому всі вони є маловартісними. Так, загальний аналіз сечі в приватній лабораторії коштує не більш ніж 95 гривень», – наголосив Підтуркін.
А в тих поліклініках, де поки працюють за старою схемою фінансування, пацієнтів, які мають висиджувати в черзі, щоб отримати направлення на аналіз, просто ставлять перед фактом: у лабораторії немає реагентів, тому заплатіть 40-60 гривень.