В Україні відмовлятимуться від паперових грошей

14.05.2019 16:45

В Україні вже через рік у кожній маршрутці, у всіх кіосках і магазинах повинні встановити термінали. Національний банк і Кабмін взяли курс на економіку без паперових грошей (cashless economy). Поки плани, порівняно з країнами ЄС, здаються скромними – скоротити обсяг готівки до 9,5% ВВП до 2020-го. Про це пише businessua.com.

Однак у майбутньому, зазначають експерти, Україна, як і більшість розвинених країн світу, повністю відмовиться від "папірців". Уже через декілька поколінь банкноти замість гаманців зберігатимуться в колекціях нумізматів, остаточно поступившись електронним платежам.


Головне:

В Україні планують до 2020-го забезпечити терміналами всіх, клієнти отримають вибір: платити готівкою або карткою;

Національний банк розробив стратегію безготівкової економіки і поступово рухається до мети;

розвинені країни ЄС повністю відмовляються від паперових грошей, таке майбутнє чекає і на Україну.

Що і коли змінять

Завдання України – збільшити рівень безготівкових розрахунків щонайменше вдвічі. У будь-якому разі, такі плани озвучує Нацбанк. "Поширення безготівки надасть значні переваги державі, комерційним банкам, бізнесу і кожному громадянину", – йдеться в презентації регулятора.

Готівкові гроші найчастіше працюють поза фінансовою системою. Це інструмент для корупції, тіньової економіки. Хабарі, зарплати неоформлених працівників – все платиться готівкою. Поки ситуація залишається плачевною. Якщо в розвинених країнах безготівковими розрахунками проходить 99% коштів, то в Україні поки що такі показники залишаються в далеких планах.

У минулому році, згідно з даними НБУ, 58% всіх доходів населення отримало в безготівковій формі. Але водночас тільки 18% доходу витратили за допомогою карток. Тобто левова частка українців, наприклад, отримавши зарплату, йде до банкомату, знімає гроші і витрачає їх.

У 2020-му обсяг готівки в економіці повинен становити 9,5%, зазначається в презентації регулятора. Тоді як у 2015-му було 14,3%. З цим завданням впоратись буде складно, проте всі можливості для цього є.

"Є три прості рецепти: розвивати платіжну інфраструктуру, популяризувати безготівкові платежі і обмежувати оплату готівкою", – пояснює фінансовий аналітик Єгор Комов. З одного боку самі банки зацікавлені в тому, щоб все більше українців замість готівки користувалися їхніми картками. Для цього створюють додатки і сервіси для оплати комунальних послуг, впроваджують технології безконтактних платежів, пропонують привабливі умови щодо часткового повернення витрачених на покупки карткою грошей.

"Банки користуються системою заохочень. Не знімають комісію, якщо користуватися кредитними коштами для покупок карткою, нараховують відсотки на залишок коштів на картці. Роблять усе, щоб ви не бігли до банкомату щоразу, як отримуєте зарплату", – пояснює Комов.

З іншого боку, свою лепту вніс і Кабінет міністрів. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило проект постанови, який зобов'язує український бізнес впроваджувати електронні способи оплати. Насамперед це стосується тих, хто надає послуги або продає товари дистанційно (інтернет-магазини, сервісні служби і т. д.)

Всі вони зобов'язані надати клієнту можливість оплатити свої послуги онлайн. До літа 2019-го магазини, які продають побутову техніку з гарантією, зобов'язані встановити термінали.

До січня 2020-го термінали повинні встановити ті, хто заробляє на продажу автомобільного транспорту, а до літа наступного року, тобто вже через рік, це нововведення зачепить усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Щоб скоротити кількість грошей в обороті, Нацбанк також розробив купюри і монети новим, більшим номіналом. Наприклад, незабаром з'являться 10-гривневі "копійки". Чим менше паперових грошей, тим менше витрат. У бізнесу зникне необхідність перевозити гроші, забезпечувати збереження каси, держава ж може розраховувати на детінізацію. Крім того, Національному банку доведеться витрачати менше коштів на обслуговування старих та виробництво нових монет і паперових банкнот.

А як у них

Незважаючи на значний прорив, Україна все ще пасе задніх щодо співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків. Серед небагатьох країн, які нам поступилися, наприклад, Білорусь. Поки у нас впроваджують мережу терміналів і розробляють вимоги до бізнесу, в Норвегії, наприклад, бізнес повністю відмовляється від готівки.

"Паперові" крони тут не приймають ні в кафе, ні в готелях, ні навіть у громадських туалетах. А щоб не відмовлятися від чайових, які найчастіше в рахунок не включають, клієнтам пропонують самим ввести на терміналі суму до оплати. Якщо з картки зніме більше грошей, різницю зможе залишити собі бармен або офіціант.

Банкомати тут зустрічаються вкрай рідко, в основному поряд із вокзалами. І комісія за зняття коштів або конвертацію досить висока.

У 2014-му, коли в Україні робили тільки перші кроки на шляху до безготівки, рівень готівки в Норвегії вже становив 1,9%. У Швеції – трохи більше 2%. У нас на цей показник був на рівні 18%.

У Національному банку пояснюють: цифра залежить від багатьох факторів, зокрема рівня тіньової економіки (яка в основному "харчується" паперовими грошима), розвитку інфраструктури, культури і грамотності населення.

Комментарии
Последние записи в блогах

Станом на 1 травня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 7,2 тис. справ різних категорій на загальну суму 11,4 млрд гривень.

З розглянутих судами у січні - квітні поточного року 323 справ на суму 314,8 млн грн на користь органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 201 справу на суму 267,1 млн грн, що складає 62,2 % від загальної суми розглянутих судами справ.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4727 таких справ на суму 9,0 млрд гривень. З них судами розглянуто 196 справ на суму 113,0 млн грн, з яких на користь органів ДФС вирішено 122 справи на суму 65,2 млн гривень.

 

Подробнее

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури області припинили роботу міжрегіонального конвертаційного центру, через який було проконвертовано понад 1 млрд грн.

У рамках розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України було встановлено групу осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки, підприємствам державної та комунальної форми власності Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Зокрема, встановлено, що учасниками злочинної групи здійснено реєстрацію та придбання низки підконтрольних підприємств, на рахунки яких «клієнти» «конверту» перераховували грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).

Отриману такими шляхами готівку фігуранти передавали замовникам незаконних послуг, за винятком «винагороди» у розмірі 10-13% від суми конвертації.

Таким чином протягом 2018-2019 років через рахунки компаній, які входили до складу конвертцентру, було проконвертовано понад 1 млрд. грн.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених в офісних приміщеннях, за місцями проживання фігурантів та їх транспортних засобах з незаконного обігу вилучено 567 тис. гривень готівкою, 53 печатки, 2 електронних ключа, 13 одиниць комп’ютерної техніки, 30 мобільних телефонів, 31 банківську картку, 15 електронних носіїв інформації, фінансово-бухгалтерську документацію, чорнові записи та травматичний пістолет 9 мм марки „SHMEISSER PSH 790” без дозвільних документів та 13 набоїв до нього.

Окрім того, накладено арешт на 3,4 млн грн ліміту суми ПДВ на рахунках компаній-фігурантів в СЕА ПДВ.

Слідство триває.

 

Подробнее

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – квітень 2019 року склали 9 млрд 437,7 млн грн, що на 2 млрд 145 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 5 млрд 223,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 18,5 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року майже 1 млрд 601,1 млн грн,  що на 402,1 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж чотирьох місяців 2019 року спрощенці області сплатили 923,8 млн грн, що на 171,6 млн грн більше рівня 2018 року.

Подробнее

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з початку 2019 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на рівні 5 млрд 24,8 млн гривень. Цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 887,1 млн грн або на 21,0 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Протягом квітня 2019 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 381,3 млн грн, що на 235,3 млн грн більше квітня 2018 року.

 «Варто відзначити, що такий ріст – результат комплексу заходів, що втілюються представниками усіх гілок влади та контролюючими органами у напрямку легалізації праці. Спілкуючись з працедавцями - порушниками, фахівці ДФС  вважають, що норми закону у сфері оплати праці мають  винятковий пріоритет. Тож, легальний ринок праці – це стабільні надходження до бюджетів та гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення», - зазначила Оксана Томчук.

 

Подробнее
Голосование
Сможет ли Владимир Зеленский быть самостоятельным президентом?
Нет, не сможет
Да, сможет