Український супутник, якого мала доправити у космос ракета “Південмашу”, – застряг у РФ

Державне космічне агентство України працює над поверненням супутника “Либідь”, що з 2014 року перебуває в російському Красноярську, – передає “Укрінформ” у вівторок, 11 травня.

“Ми зараз опрацьовуємо інструменти, за допомогою яких можна повернути супутник “Либідь”, – розповів голова Держкосмосу Володимир Тафтай.

За його словами, не виключено, що справа вирішуватиметься у суді.

“Либідь” — український геостаціонарний телекомунікаційний супутник, запланований до виведення на орбіту. Призначений для формування Національної системи супутникового зв’язку України.

Запуск супутника неодноразово переносився у зв’язку з різними проблемами, зокрема через розкрадання в ДП “Укркосмос”.

Зараз “Либідь” перебуває на зберіганні на підприємстві “Інформаційні супутникові системи” в Російській Федерації.

Україна позичила понад 290 мільйонів доларів на створення першого українського телекомунікаційного супутника “Либідь”. Планувалося, що вже у 2011 році його зможуть вивести на орбіту, але щось пішло не так: вартість проєкту постійно зростає, а супутник так нікуди й не летить.

Крізь терни у космос: 2011, 2012, 2013, 2014, 2017 – усе це роки, в які мав відбутися запуск “Либіді”, проте кожного разу історичний для української космічної галузі день з різних причин відкладався.

Востаннє обіцянка нарешті довести проєкт до логічного завершення лунала в Концепції космічної програми України, яку минулого року затвердив Кабмін: в документі йшлося, що супутник виведуть на орбіту у 2019-му. Втім, далі планів справа знову не зайшла.

“Либідь” мав стати першим українським телекомунікаційним супутником. З-поміж іншого, він дозволив би українським телеканалам економити, користуючись ресурсом саме українського апарата: зараз їм доводиться купувати ресурс іноземних супутників і щороку на це витрачаються мільйони доларів.

Окрім того, ресурс “Либіді” планувалося продавати іноземним телекомунікаційним компаніям. За деякими оцінками, упродовж 5-7 років роботи супутник приніс би Україні близько 700 мільйонів доларів і повністю “відбив” би витрачені на нього кошти.

Плани звучали обнадійливо: вже у 2011-2012 роках вивести “Либідь” на орбіту з космодрому Байконур у Казахстані і пропускати через супутник трафік телеканалів під час Чемпіонату Європи з футболу, який проходив в Україні та Польщі у 2012-му. Але не склалося.

Анексія Криму у 2014 році стала для України не лише політичною, а й космічною — в буквальному розумінні слова — проблемою: керування “Либіддю” мало відбуватися з території Національного центру управління та випробувань космічних засобів, розташованого в Євпаторії.

Після анексії півострову Україна втратила контроль над цим комплексом. Результат – нова затримка у графіку реалізації проєкту і чергове збільшення витрат.

Українська влада виділила кошти на зведення нового центру управління супутником під Києвом – здавалося, проблему вирішено, і запуск “Либіді” не за горами. Але знову ні.

Виготовлення “Либіді” було фактично завершено у серпні 2014 року. Будівництво наземного комплексу керування під Києвом — на рік пізніше. Бракувало лише ракети-носія, виробництво якого на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі “застрягло” ще у вересні 2013-го.

Причина – 8,2 мільйона доларів на оплату ракетного двигуна, які “загубилися” на шляху між канадською MDA та її підрядником. У 2016 році за справу взялося Національне антикорупційне бюро.

Що з’ясувало НАБУ?

Слідство виявило, що ще на початку 2010-х у проєкті з’явилася фірма-посередник Briklin Limited, яка отримувала кошти від канадської MDA і мала перераховувати їх українському підряднику – “Південмашу”.

Частину отриманих грошей Briklin Limited дійсно перерахувала, проте 8,2 мільйона українське підприємство так і не отримало. Саме їх вже кілька років бракує для створення ракети-носія і завершення проєкту “Либідь”.

За даними правоохоронців, гроші були виведені на рахунки офшорних компаній — частину з них нібито витратили на придбання нерухомості у США, частину — перевели в готівку.

Обвинувачувані в організації схеми – екскерівник “Укркосмосу” Сергій Капштик і колишній позаштатний радник гендиректора Державного космічного агентства Михайло Гріншпон.

Тим часом, сам супутник вже кілька років, як готовий, — перебуває на зберіганні у Росії. Увесь цей час з українського бюджету продовжують виділятися кошти на погашення вартості проєкту — як кажуть у НАБУ, за кредитом вже сплачено близько шести мільярдів гривень.