Україна здатна забезпечити енергетичну безпеку: які можливості є вже зараз

В Україні питання забезпечення енергетичної безпеки – ключ на шляху до повноцінного відновлення. В умовах дефіциту (або значного подорожчання) електроенергії, тепла та газу підприємства не можуть швидко відновити масштаби виробництва, собівартість продукції зростатиме, а конкурентну перевагу з європейськими конкурентами буде втрачено.

Про те, як агропромисловий комплекс (АПК) може допомогти забезпечити енергетичну безпеку і хто вже має необхідну експертизу.

Навіщо Україні енергетична безпека і що вона дасть?

І побутові споживачі, і підприємства повинні мати можливість купувати енергоресурси за доступними для них цінами. У випадку з українцями це можливість забезпечити базові потреби родини, а для підприємств – шанс повноцінно працювати, створювати робочі місця і навіть експортувати свою продукцію на конкурентних умовах.

Головний критерій енергетичної безпеки – збалансованість попиту та пропозиції. В цьому балансі і має визначатися ціна. Якщо попит буде більший за пропозицію, ціни миттєво зростатимуть, а Україна ризикуватиме потрапити в цінову пастку. Коли високі ціни на енергоносії стримуватимуть виробництво, не варто буде розраховувати на стрімке відновлення економіки.

Єдиний вихід – нарощувати виробництво енергоресурсів. І для цього доведеться не тільки відновлювати пошкоджені російськими обстрілами об’єкти генерації, але й шукати нові можливості.

Хороша новина – такі можливості в України вже є. Впродовж багатьох років потенціал АПК практично не використовували в енергетичних цілях у необхідних масштабах, тоді як в сусідній Польщі це вже стало частиною державної енергетичної політики.

Галузь енергетичного землеробства має стати передовою і в Україні. Більш того, на це звертають увагу і на державному рівні. Наприклад, Національна рада з відновлення України від наслідків війни при президентові України в проєкті плану з відновлення біопаливу надала відчутно більшу роль, ніж до цього. Відповідно до сценаріїв плану, частину ТЕЦ у наступні 15-30 років або виведуть з експлуатації, або переведуть на біогаз чи біомасу.

Водночас цим вже роками займаються деякі аграрні підприємства, компанії харчової промисловості. Найбільш помітний гравець – компанія МХП.

Як біогаз та лушпиння можуть допомогти енергетичній безпеці

МХП розбудувала і керує двома великими біогазовими комплексами – один на 12 МВт, другий – на 5,5 МВт. Обидва комплекси працюють на 100%. Там переробляють відходи птахівництва у біогаз, який можна перетворити в біометан – замінник природного газу. В компанії зазначають, що потенціал виробництва біометану МХП становить понад 200 млн куб. м. щорічно. Пришвидшити розвиток можуть різні програми стимулювання від держави та партнерів, а також чітко сформульована державна стратегія розвитку “зеленого водню” та біопалива.

Україна – найбільший або один із найбільших у світі виробників соняшнику, ріпаку, кукурудзи, сої, що залишає великі обсяги побічної продукції – соломи та лушпиння. Частину побічної продукції спалюють на зерносушарках та котельнях для потреб самих підприємств, а решта продається за кордон. І саме за кордоном це лушпиння спалюється на ТЕЦ.

Але якщо б це лушпиння використовувалось всередині країни, воно щонайменше могло б забезпечити левову частку потреб підприємств: від виробництва цукру до кондитерки. Все це – споживачі енергії, від роботи яких безпосередньо залежить і продовольча безпека країни.

Паралельно має розвиватись зелена енергетика: сонячні та вітрові станції. Проте треба розуміти, що наразі зелена енергетика має незначну частку не тільки в Україні, а навіть у Німеччині, де впродовж років інвестували в цей напрямок мільярди євро.

Забезпечити потреби заводів і фабрик в енергії набагато легше за рахунок твердого біопалива. В МХП також розробляють такі пропозиції. Чим більше підприємств, серед яких є і критично важливі, перейдуть на біопаливо, тим швидше вони зможуть наростити своє виробництво. Крім того, це дозволить покращити баланс між попитом та пропозицією.

Простий приклад: якщо в якомусь населеному пункті велика пекарня – найбільший споживач енергії – зможе перейти на біопаливо, ті об’єми енергії, які вона раніше використовувала, можна буде перерозподілити між мешканцями цього населеного пункту або іншим бізнесом.

Масштабна енергетична криза, яку влаштував в Україні російський агресор, має підштовхнути і бізнес, і владу до впровадження нових підходів і використання всіх можливостей. І відповідальний бізнес уже вносить свій вклад у забезпечення енергетичної безпеки. За умов правильного планування та чіткої стратегії на рівні всієї країни вже в найближчі роки тверде біопаливо може забезпечити енергією значну частину великих споживачів.

За матеріалом OBOZREVATEL.