Україна є головним фронтом боротьби всіх країн – заявив Френсіс Фукуяма на саміті Кримської платформи

Професор Стенфордського університету, американський філософ Френсіс Фукуяма вважає, що Україна наразі є основним фронтом боротьби проти зростання диктатури Росії, а анексія Криму – трагічний епізод в історії дотримання прав людини. Про це Фукуяма заявив під час інавгураційного саміту Кримської платформи у Києві, в якому він взяв участь у режимі відеоконференції, – повідомляє Суспільне.

Ось основні тези відомого філософа про глобальну політику і про місце України в боротьбі за свободу, демократію і людську гідність.

“Мені хотілося б вставити Крим у більш глобальний контекст. Зрозуміло, що анексія Криму була трагічним епізодом в історії дотримання прав людини, особливо, коли йдеться про населення Криму і кримських татар. Але водночас ця анексія була частиною більших геополітичних змагань, змагань між авторитарно-клептократичною системою врядування і ліберальною демократією з іншого боку.

Ми розуміємо, що відбувається певний відступ від демократичних цінностей і демократії протягом останніх 15 років. Кількість демократичних держав зростала, починаючи від 1991 року до приблизно 2008 року. І Україна була частиною зростання цих демократичних держав. Проте наприкінці першого десятиліття 21 століття ми побачили, що це зростання демократії почало спадати. Ми бачимо певним чином спадання кількості демократичних режимів по всьому світу. Ми бачимо, що з’являються певні якісні зміни також, коли країни відступають від демократичних норм.

Організація Freedom House, яка оцінює дотримання цивільних та політичних прав протягом свого існування, зазначає, що у 2020 році спостерігався дуже значний спад дотримання демократичних прав і свобод через пандемію COVID-19, і здебільшого це було пов’язано з тим, що багато антидемократичних сил, вони були самовпевнені.

Мені здається, що два найбільших гравці – Росія та Китай – надзвичайну роль відіграли в цьому. Вони консолідували власну внутрішню владу режиму, і вони так само активно проєктують вплив на зовнішній світ. Це те, що не було настільки очевидним 10 чи 15 років тому. І наразі вони демонструють свій вплив в різних частинах світу. Росіяни так само сьогодні починають завойовувати Америку. Вони так само намагаються нав’язати жахливий авторитарний режим у Венесуелі.

Інший тренд, який є внутрішнім у тенденції розвитку ліберальних демократій, це зростання популістичного руху, який звинувачує існуючі еліти у змовах, що нібито вони зносять їх у якийсь світовий ліберальний порядок, якого ніхто не прагне. Це не підсилює ліберальні демократії, але подібні популістичні напрямки змогли навіть змінити настрої під час виборчої кампанії в Штатах, зокрема у 2016 році. Мені здається, що на довготривалу перспективу це те, що турбуватиме нас і надалі.

І зараз ми розуміємо, що це теж почало впливати на міжнародну політику. Зокрема, опозиція щодо російського впливу по всьому світу, яка раніше була надзвичайно потужною, зокрема в Республіканській партії (США), вона обернулась на підтримку Росії, вона наростає серед республіканців. Тож мені здається, що навіть у таких країнах Європи, які не перебувають під таким впливом популізму, ми побачили зростання подібної солідарності та підтримки Росії, зокрема в Німеччині та Франції, деяких європейських країнах, які вже втомилися від цієї боротьби, яким не подобається ізоляція Росії. Які хочуть продовжувати зростання економічних відносин з Росією, бачити підтримку деяких ініціатив. Які, на мою думку, є дуже неправильними, наприклад “Північний потік – 2”.

Протягом останнього тижня ми бачили, як американські війська вийшли з Афганістану, і здається, що хаос, який утворився там, стурбував багато країн, які залежать від американської підтримки. Президент Байден сказав, що він дійсно серйозно до цього ставиться. Він бачить велику загрозу щодо демократії, яка виходить з Росії та Китаю. Ми також бачимо, що Крим є великою частиною цієї боротьби, оскільки анексія Криму відбулася через жорстоке порушення міжнародних норм через порушення прав людини. І це стало новою нормою зовнішньої політики Росії.

Мені здається, що Україна наразі є нашим основним фронтом боротьби всіх країн, які зараз борються проти зростання подібної диктатури (Росії). Росія бачить, що успіх України є загрозою для свого внутрішнього порядку. Якщо Україна буде успішною, як західна демократія європейського типу, це дуже підважує путінську думку, що демократія не підлаштована, не дуже хороший тип врядування для цієї частини світу. І дуже важливо, щоб демократії по всьому світові зараз підтримали Україну, підтримали український перехід до хорошої функціональної демократії.

Наразі важливо зараз підтримати українську зовнішню політику. У політиці, пов’язаної з поверненням Криму і відновленням після окупації Росією. Тож мені здається, що наша Платформа (Кримська платформа) зараз надзвичайно важлива, і дає можливість нагадати Західному світові важливість питання Криму, України, успішності демократичного розвитку України та Криму. Таким чином можна змінити дії Росії також. Цілком зрозуміло, це і в межах Білорусі та в самій Росії ми розуміємо, що путінізм не має великої підтримки багатьох верств населення, зокрема серед молоді. І також саме тому нам потрібні такі інституції, як Кримська платформа для того, щоб показати, що ми підтримуємо це все”.

23 серпня у Києві відкрився саміт Кримської платформи. У ньому беруть участь представники 46 країн, НАТО, Ради Європи та ГУАМ. Мета саміту – домогтися, аби тема повернення Криму до складу України не зникала зі світового порядку денного.

Представники держав-учасниць Кримської платформи підписали спільну декларацію щодо деокупації Криму. Участь у саміті взяли представники 46 країн.

“Кримська платформа” – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації незаконно окупованого Кримського півострова.

26 лютого президент Володимир Зеленський підписав указ “Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”, яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні установчого саміту “Кримської платформи”. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки саміту є голова МЗС Дмитро Кулеба.