У Дніпрі громадські слухання щодо перейменувань не обійшлися без міліції
У Бабушкінській районній у місті Дніпропетровську раді відбулися планові слухання щодо перейменування міста, вулиць, проспектів, скверів та площ.
Людей прийшло на слухання досить мало – навіть і півзали не назбиралося, що не скажеш за слухання в Індустріальному районі. З громадянами спілкувалися члени комісії з перейменування, до якої увійшли районні депутати, керівники виконавчого комітету району, представники підприємств та громадськості Дніпропетровська.
Як і передбачалося, спокійно провести захід не вдалося: громада обурилася вже після фрази, що зміна табличок, документів, паспортів буде безкоштовною. «Ми не віримо! Це буде коштувати грошей! У законі пишеться так, однак ніколи нічого не виконується,» – кричав натовп.
Більшість присутніх – люди старшого покоління, які виховувалися в СРСР. На їхню думку, недоречним є і перейменування вулиць, бо в країні сьогодні і так вистачає проблем.
Спроби комісії пояснити закон та його обов’язковість знов закінчилися поразкою, як і виступ доктора історичних наук, професора кафедри історії України ДНУ ім. Гончара Олександра Нікілєва про доречність перейменування саме у такі часи змін. «Двадцять років ми жили не так як хотіли. Ми, історики, вивчали у першу чергу ідеологію (комуністичну-ред.) та її вплив на суспільство і свідомість. І зрозуміли: перш за все треба змінити символіку радянську», – зазначив він.
Одна з виступаючих обґрунтувала своє небажання щодо перейменування: у 1952 році вулицю її батьків змінили зі Старотроїцької на Курганівську. Жінка досі не може зробити документів на квартиру, бо в архівах Бабушкінського району немає інформації. «І з такою з проблемою будуть стикатися наші діти через 50 років,» – додала виступаюча.
У залі знайшлися і люди, які спокійно реагували на таке «видовище», підходили до мікрофону та робили свої пропозиції. Сергій Бойко з ж/м Тополь доклад, що його під’їзд не проти варіантів перейменування вулиць. Та щодо міста зазначив – краще хай буде Дніпро.
У результаті сутичок до райради довелося завітати представникам міліції, які контролювати ситуацію. Після дискусії громада знайшла вихід: написала колективну заяву, у якій зазначила, що проти будь-яких перейменувань. Документ підписали 44 жителі району.
За матеріалами: Дніпроград
