Таємниці дніпровських міграційників від київського адвоката
Чиновники української державної міграційної служби мають давні тісні зв’язки з колегами з Росії та Білорусі. Нерідко виконували завдання тамтешніх ФСБ та КДБ щодо пошуку та здачі опозиційних до влади громадян. І навіть сьогодні всіляко схиляють українських патріотів до дотримання російського законодавства.
Про це та багато іншого розповів відомий київський адвокат Олексій Скорбач, який багато років захищає права постраждалих від беззаконня міграційників, у розмові з кореспондентом сайту Дніпро Головне.
На його думку, сьогодні серйозні проблеми постали перед тими, хто свого часу стали громадянами України з тієї самої Росії. Йдеться про мам і татів, батьків та дітей – з родинних підстав. Дуже багато таких людей із Криму – тих самих кримських татар. Або ж етнічних українців, які свого часу втекли на історичну батьківщину, бо їх нудить від росії. Тут вони отримували громадянство з права землі та крові. І нерідко є більшими патріотами України, аніж ті громадяни, які тут жили весь час.
Громадяни отримують тимчасове посвідчення громадянина України, яке діє протягом двох років. За цей час вони повинні відмовитись від російського громадянства і надати з російського консульства, посольства чи міністерства закордонних справ про те, що вони вийшли з російського громадянства.
“Але, будучи в Україні, вони фізично не можуть цього зробити. Якщо ці громадяни активісти, то на половину з них там порушено кримінальні справи: «вішають» мітинги, екстремізм та інше. Та росія в принципі не випускає своїх громадян, хоча процедура відповідна і є. Якщо до 24 лютого це було можливо хоча б теоретично, надіславши документи в ці інстанції, то зараз, коли дипломатичні відносини припинені, дана процедура виявляється неможливою в принципі. Так ось міграційна служба позбавляє їхнього громадянства, зобов’язуючи спілкуватися з російською федерацією”, – розповідає Олексій Скорбач.
Українським патріотам нав’язують російське громадянство
На його думку, міграційна служба пішла далі. Вона фактично нав’язує людям російське громадянство. Ось, наприклад, до адвоката надійшла відповідь від голови служби: «оскільки російською федерацією передбачено законодавство про вихід із громадянства, то громадяни зобов’язані це зробити». Хоча у законодавстві є норма про те, що громадяни можуть цього не робити – якщо вони довели, що максимально прагнули вийти. Для міграційної служби це не указ.
І виникає питання: чому людей, патріотів України, чиновники змушують дуже щільно спілкуватися з російськими органами влади? Що це, якщо не реалізація політики Російської Федерації, яка насаджує громадянство на анексованих територіях і водночас вимагає повернути назад своїх громадян? Виходить, імміграційна служба їм у цьому активно допомагає: скасовує українське громадянство тим, у яких російський паспорт з’явився «по помилці» – наприклад, через батьків. І тепер їм все життя потрібно доводити, що вони не громадяни Росії.
Так, одна з моїх клієнток ніколи не була в Росії, народилася і всі свої 32 роки прожила в Києві, спілкується українською, тут вийшла заміж і народила двох дітей. Але її батьки в Криму стали громадянами Росії – і жінці відмовили в отриманні українського громадянства, зобов’язавшись стати громадянкою Росії. І лише після цього видали посвідку на проживання. Хоча й Крим – це територія України», – каже адвокат.
Інший приклад: інший його клієнт став громадянином України – юристи через суд довели, що його батьки з України. Міграційна служба видала йому паспорт. А днями йому відмовили у видачі декларації про відмову від російського громадянства. Хоча хлопець пішов на те, що створив у соцмережах чат-бот «Мобілізація – ні!», на який підписалися російські солдати і навіть співробітники ФСБ. Там він за пунктами пояснює, як відмовитися від мобілізації в Росії, куди звернутися, як здатися в полон і т.д. Але навіть цього виявилося недостатнім, щоб наші міграційники визнали людину «щирим українцем».
І такі люди не можуть нічого – зокрема й стати на захист України у лавах ЗСУ. Міграційна служба може скасувати їхнє українське громадянство у будь-який момент. Хоча ці люди в інтернет-спілкуванні з консульствами та посольствами оголосили про те, що вони громадяни України, підтримують українські закони та не визнають жодних анексій. Але цього виявляється недостатнім для того, щоб їх виключили із російського громадянства.
«Наша міграційна служба їм пише: «ви повинні дотримуватися російського законодавства». Втім, для міграційки це нормально: адже за кілька днів до війни, коли в Києві вже не було російських консульств та посольств, начальник управління з нелегалів більш ніж шанобливо спілкувався через інтернет із генеральним консулом Росії, якого в Україні вже не було. Мовляв, ми зловили чергового російського військового чи блогера, просимо підтвердити його особистість та сподіваємось на щільну співпрацю. І все це перед початком війни. Втім, подібне спілкування відбувалося усі роки – навіть після 2014-го», – наголошує Олексій Скорбач.
Виконуючи замовлення ФСБ-КДБ
Він переконаний, що сьогодні російська влада насаджує своє громадянство на анексованих територіях. І водночас українська міграційна служба вимагає від людей дотримуватись російського законодавства – причому всього, а не якоїсь його частини. Таким чином виходить, що російські закони мають виконувати і мешканці анексованих територій України?
Олексій Скорбач упевнений, що чиновники міграційної служби фактично все життя були проросійськими. Між ними та колегами з Росії було тісне співробітництво. Адже служба не тільки паспорта видає… Ні, вони не кричали «путін, прийди!», але дуже добре працювали своєю лінією. Наприклад, запросто зателефонувати колегам в Росії або Білорусь і попросити про послугу. А взагалі цим чиновникам подобаються встановлені там режими, які дають необмежену владу.
«Служба займається активним пошуком російських чи білоруських опозиціонерів, які просять політичного притулку в Україні. Причому нерідко роблять це на прохання ФСБ та КДБ. І коли ці активісти та волонтери приходять до нашої служби за притулком – їх миттєво здають. І якщо раніше подібна співпраця була відкритою, то зараз набула прихованого характеру. І відмовою в українському громадянстві та поверненням у російську федерацію відповідають навіть тим, хто активно засвітив свою проукраїнську позицію», – додає адвокат.
Куплять суд та штат на здачу
Хоча, якщо ви заплатите гроші в міграційну службу – то дуже швидко може виявитися, що достатньою буде лише копія якоїсь заяви до посольства Молдови про те, що проживаєте в Україні і хочете відмовитися від громадянства. Але якщо гроші не платите – то принесіть хоч 16 томів листування: чиновники служби все одно скажуть, що цього замало для підтвердження активного бажання вийти з російського громадянства.
Щодо Дніпропетровщини – начальником Головного управління ГМС в області є Богдан Чегіль – то, за інформацією Олексія Скорбача, тутешня міграційна служба свого часу непогано продавала українські паспорти для сирійців. Причому, ці громадяни навіть не знали, де знаходиться Україна. Розповідали таку історію, коли один із бойовиків ІДІЛа захотів, щоб його назвали таким ім’ям, яке перекладається як один із бойових закликів цієї організації – на кшталт «убий невірних». Під таким ім’ям йому виписали паспорт.
«А взагалі, корупція у міграційній службі – це як наркотик. І навіть якщо справу можна зробити нормально, то чиновники вже настільки залежні, що робитимуть, як звикли. Здається, що навіть після вибуху з-під руїн вилізе чиновник і почне за інерцією вимагати з інших хабарів, які вижили. Водночас наскільки мені відомо, жодної справи про хабарі, в яких фігурують чиновники міграційної служби, до суду не дійшло. Хоча вони спокійно можуть купити собі суд, а на здачу – Техас», – каже правозахисник.
Причому роблять, за його словами, все ювелірно. Коли бачать, що до них звертається людина з Росії чи підприємець, то намагатимуться створити для неї стільки проблем, намалювати стільки причин, чому необхідного результату не можна досягти, прогнати кількома колами пекла. І людині доводиться платити. Той, хто вирішив домовлятися з ними – вже їм зобов’язаний.