Страшна влада нинішніх правителів Росії — ганьба і жах для підвладного народу
“Страшна влада нинішніх правителів Росії — ганьба і жах для підвладного народу. Це рівень, де вже немає політики, а є тільки параноя, як у підстаркуватого Сталіна з його лікарями-вбивцями, як у Івана Грозного з опричними стратами в Олександровій слободі, як у Генріха VIII з наругою над єпископами і монахами, та й над власними дружинами”, – про це на сторінках НВ написав Андрій Зубов – відомий політолог, доктор історичних наук із РФ.
Спроба вбивства Олексія Навального, та ще бойовими отрутами, говорить про те, що дух центральноафриканського диктатора втілився в правителях Росії. Вбивство політичних опонентів і особистих ворогів, кого кулями в спину під стінами Кремля, кого отрутою, вбивство неугодних журналістів і особистих ворогів від Павла Хлєбнікова до Литвиненка і Скрипаля — хіба це не релігійно-політичне людоїдство. Бокасса сам із задоволенням катував своїх ворогів, ґвалтував їх, щоб насититися їхньою силою.
«Гарант Конституції», що Попускає тортури по всій країні, хіба чинить не так само? А його білоруський дружок, який віддав наказ бити демонстрантів смертним боєм? І хіба те, що Путін і Пєсков бояться більше за чуму вимовити ім’я Олексія Навального, не говорить про магічні установки їхньої свідомості — назвеш ім’я ворога і він підніметься над тобою — це релігієзнавцям теж добре відомий феномен, – пише політолог.
Зубов порівнює теперішню кремлівську владу із найгіршими та найкривавішими диктатором – імператором Жаном Беделєм Бокассою, який жер серця, печінки та іншу плоть опонентів задля отримання їхньої сили: “Як і у випадку з Бокасса, в наш час росіяни занурилися в найпохмуріше середньовіччя. Це занурення йшло давно, з вибухів будинків, зі свавілля чеченської війни, з Норд-Осту, з Беслана. Поступово наростав масштаб кривавого божевілля, щоб у жахливий день в кінці серпня все стало цілком ясним. Вони живуть не в Російській Федерації, не в авторитарній навіть державі, вони живуть в бокассятнику, де все можливо для правителів заради збереження ними влади або заради примхи чи дикунського марновірства.“
