Секрети перейменування вулиць Дніпра: як з’явилися героїчні назви?

Героїв Крут, Іси Мунаєва, Генерала Радієвського, Героїв Дніпра – на мапі обласного центру з’явилося чимало вулиць, названих на честь героїв. Звитягу захисників минувшини і сучасності увічнили в результаті топонімічної реформи. У житті кожного з них були історичні події, що стали точкою відліку, перевіркою людських якостей. Вони пройшли цю перевірку – спокійно, без зайвих емоцій, просто роблячи на совість ту справу, за яку взялися.
Про це пише інтернет-видання “ДНЕПР. ГЛАВНОЕ” з посиланням на прес-службу ОДА.
«Націю неможливо виховувати на поразках та на таких негативних прикладах, як голодомор чи репресії. Молоде покоління потребує зразкової соціальної поведінки, глибокої моралі, звитяги. Усі ці якості уособлюють герої – від давнини до сучасності. Героїзм став складовою новітньої топонімічної реформи. Хоча, наприклад, ми зберегли назви на честь таких радянських комуністів і організаторів партизанського руху в Україні, як Ліза Чайкіна, Зоя Космодем’янська, Микола Сташков», – зазначає декан історичного факультету ДНУ ім.Олеся Гончара Сергій Світленко, який очолював історико-краєзнавчу секцію міської комісії з перейменувань.
Вулиця Маршала Жукова перейменована на Героїв Дніпра. У новій назві увічнена звитяга героїв Битви за Дніпро у Другій Світовій війні.
У 1943 році на річці Дніпро воювали СРСР та гітлерівці. Близько 4 мільйонів – з обох боків. Лінія фронту сягала майже 1400 км. Це одна з наймасштабніших воєнних операцій світової історії. За чотиримісячну кампанію у німецьких сил була відвойована вся Лівобережна Україна, захоплено кілька плацдармів на правому березі Дніпра та повернуто Київ.
Вулиця та провулок Фурманова в результаті топонімічної реформи названі на честь Героїв Крут. У січні 1918 року у двобої під Крутами зустрілися 4-тисячний підрозділ Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загін із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва». Оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду державу. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків і були страчені.
На мапі Дніпра тепер не знайдеш вулиці Краснодонська. Віднині вона носить ім’я чеченського військового Іси Мунаєва. Під час війни на Сході України він очолював проукраїнський Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. Загинув 1 лютого 2015 року в бою при обороні Дебальцевого. Похований у Дніпрі.
Вулиця Лафарга перейменована на честь героя сучасності Генерала Радієвського. Вона існує у Дніпрі з 26 листопада 2015 року.
Олександр Радієвський родом з Кривого Рогу, був командиром військової частини 3011 Нацгвардії України. У зоні АТО особисто керував операціями по знищенню ворожих блокпостів під час звільнення Миколаївки, Семенівки, Слов’янська, Сєверодонецька. Загинув 23 липня 2014 року на Луганщині: звільняючи Лисичанськ, він разом з бійцями потрапив у засідку на мосту.
Йому посмертно присвоєно звання генерал-майора. За мужність та самовідданість наш земляк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Парк і сквер ім.Леніна віднині носять назву Героїв. Це узагальнений образ усіх лицарів, які поклали життя за незалежність України – від минувшини до сучасності.
Над топонімічною реформою у Дніпрі працювала спеціальна комісія. До неї ввійшли краєзнавці, історики, свої пропозиції вносили юристи та громадські активісти.
На мапі обласного центру з’явилося понад 350 нових топонімічних об’єктів. Вулиці Дніпра стали більш українськими, у деяких назвах загартована козацька звитяга, понад 200 топонімів носять імена та прізвища історичних постатей, з десяток – набули європейських назв.
Загалом на Дніпропетровщині перейменовано майже 3,6 тис. вулиць, проспектів, парків, демонтовано 220 пам’ятників радянським діячам.