Рекомендації від Великої сімки щодо врегулювання кризи судової влади в Україні
Дипломати країн G7 («Великої сімки») визначили ті дії (Дорожня карта судової реформи), які забезпечать врегулювання кризи Конституційного Суду та за допомогою яких можна буде повернути довіру українців до судової влади, а також до всіх антикорупційних структур у країні. Таку спільну заяву було опубліковано на сторінці G7 в Україні.
G7 – міжурядова організація, до складу якої входять Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США.
“Ми наголошуємо, що, хоча необхідно швидко діяти, щоб відновити шкоду, заподіяну КСУ антикорупційним інституціям України, не менш важливим є забезпечення виходу цих установ із кризи з можливістю ефективного виконання своїх місій. У зв’язку з цим положення, спрямовані на відновлення відповідальності за неправдиві або неподані декларації про майно, прийняті Верховною Радою 4 грудня, не мають достатньо стримуючого ефекту і, отже, не можуть бути ефективним інструментом запобігання корупції.”
Після нападу Конституційного суду на основні антикорупційні інституції в Україні керівництво країни відреагувало тимчасовим блокуванням роботи суду та частковим відновленням зруйнованого ним.
Попри те, що дипломати привітали ці зусилля, вони сказали, що цього недостатньо.
Посли G7 запропонували Україні вжити декількох термінових заходів, аби зупинити Конституційний Суд від заподіяння шкоди в майбутньому та відремонтувати зроблене. Рекомендовані заходи містять такі пункти:
- Тимчасове збільшення кворуму прийняття рішень Конституційним Судом. Зараз для прийняття рішення потрібно 12 суддів. Максимальний склад суду становить 18 суддів, а на даний час працюють 15 суддів.
- Невідкладно налагодити прозорий конкурсний процес відбору суддів суду за участю міжнародних експертів, одночасно відкладаючи поточний відбір суддів до введення нових правил.
- Посилення дисциплінарного провадження та етичних вимог до суддів суду.
- Надання безстороннього та відкритого обговорення справ та голосування суддями.
План рекомендує вжити ці кроки до кінця лютого.
Посли підготували його у відповідь на прохання Президента Володимира Зеленського про поради щодо ефективного та стійкого врегулювання кризи.
Конституційний суд напав на НАБУ, постановивши, що призначення його керівника Артема Ситника було неконституційним. Це також позбавило НАЗК повноважень із застосування закону проти незаконного збагачення державними службовцями, які зобов’язані декларувати свої доходи та майно.
НАБУ проігнорувало рішення суду, і Ситник продовжує виконувати обов’язки керівника агентства.
НАЗК за підтримки парламенту зміг відновити деякі свої функції та відновити доступ громадськості до реєстру електронних декларацій активів. Однак рішення про незаконне збагачення на рік було знищено рішенням Конституційного суду.
