Проти диктатури і за демократію вийшли люди в М’янмі

Десятки тисяч людей зібралися в М’янмі у неділю, щоб засудити державний переворот, який відбувся минулого тижня, коли рано-вранці 1 лютого військові захопили владу в М’янмі (країні, раніше відомій як Бірма) і заарештували фактичну лідерку країни Аунг Сан Су Чжи, президента Він М’їна та інших цивільних керівників. та вимагати звільнення обраної лідерки Аунг Сан Су Чжи, в рамках найбільших акцій протесту після Шафранової революції 2007 року, які допомогли привести до демократичних реформ, – повідомляє Файненшл таймс (Financial Times).

Протести пройшли і в інших великих містах країни. Всього в них взяли участь близько 60 тисяч осіб. До протестувальників приєдналися водії.

Демонстрації були в основному мирними, на відміну від кривавих репресій, що спостерігалися в 1998 та 2007 роках.

Але в місті Мявадді на південному сході пролунали постріли, коли поліцейські у формі зі зброєю стріляли у групу з декількох сотень протестуючих. Зображення протестуючих згодом показали, як видається, поранення гумовою кулею.

У другий день масових акцій протесту натовпи людей у ​​найбільшому місті Янгон носили червоні сорочки, червоні прапори та червоні повітряні кулі – кольору партії Національної ліги за демократію Су Чжи (NLD), а також підносили до гори три пальці.

У франшизі фільму “Голодні ігри” мешканці дистопічної майбутньої Північної Америки, змушені брати участь у телевізійному матчі смерті для задоволення еліти – використовували цей жест, щоб виявити подяку, захоплення та прощання з кимось, кого вони люблять.

Але в Голодних іграх символічний жест перетворюється на більш загальний символ – повстання проти привілейованих, тоталітарних володарів, захищених ревними військовими. Драма символізму не була втрачена молодими тайцями, які провели власні паралелі та використовували цей жест як власний.

Перший фільм про Голодні ігри вийшов у 2012 році. Цей самий салют вперше був використаний у Таїланді після військового перевороту в 2014 році, щоб показати непокірність невибраній Хунті, яка захопила владу від обраного уряду Інглука Шинаватри.

Незважаючи на те, що значення та намір жесту 3 пальця, можливо, були втрачені з оригінального фільму, він, безумовно, став символом останнього руху протесту як простий, але потужний символ проти гноблення, вимог свободи слова та заклику до демократичних реформ в країні Південно-Східної Азії.

“Ми не хочемо військової диктатури! Ми хочемо демократії!” – скандували вони.

У неділю вдень хунта закінчила одноденну блокаду Інтернету, яка ще більше розпалила гнів після перевороту минулого понеділка, який зупинив неспокійний перехід південно-східної Азії до демократії та викликав міжнародне обурення.

Великі натовпи з усіх куточків Янгону збиралися в містечках, заповнюючи вулиці, прямуючи до пагоди Суле в самому центрі міста, також місця збору під час протестів під керівництвом буддистських ченців 2007 року та в 1988 році.

На виборах у листопаді минулого року “Національна ліга за демократію”, яку очолювала Аун Сан Су Чжі, набрала достатню кількість голосів, щоб самостійно сформувати уряд.

Генерали заявили, що вибори є сфальсифікованими.

Перша сесія нового парламенту мала зібратися в понеділок, 1 лютого, але армія не дала депутатам змоги розпочати роботу і оголосила про перехід влади до рук головнокомандувача збройних сил Мін Аун Хлаїна.

М’янма, також відома як Бірма, багато років керувалася військовими, поки у 2011 році в країні не розпочалися демократичні реформи.

У 2015-му, коли в М’янмі провели перші за 25 років вільні конкурентні вибори, Аунг Сан Су Чжи одержала на них тріумфальну перемогу і не зайняла президентське крісло лише тому, що її діти мають іноземне громадянство.

Вона вважалася іконою демократії – багато років Аунг Сан Су Чжи провела під домашнім арештом за те, що відкрито кидала виклик безжальним генералам. Вона й досі користується величезною популярністю в буддистської більшості населення М’янми.

Проте у світі її репутація виявилася сильно підірваною через жорстоке поводження з представниками мусульманського народу рохінджа у М’янмі.

Асоціація допомоги політичним в’язням (Бірма), правозахисна організація, заявила, що станом на суботу 164 людини були затримані з моменту перевороту 1 лютого і знаходились під домашнім арештом або під вартою.

Шон Тернелл, австралійський академік, який працював старшим економічним радником Аунг Сан Су Чжи, був заарештований і утриманий без звинувачень у суботу.

Бо Кий, співзасновник і спільний секретар AAPP, закликав міжнародне співтовариство “встати з народом М’янми (Бірми)”. “Державний радник Аунг Сан Су Чжи є нашим демократичним лідером”, – сказав він у заяві . “Існує обґрунтоване занепокоєння тим, що військова хунта перетворить ці мирні демонстрації на бунт і скористається нестабільністю”.

Переворот у М’янмі, засуджений США, ЄС та ООН.

Державний переворот М’янми завершив дев’ятирічний демократичний перехід в країні і ввів у невизначеність одну з найбідніших країн Азії в той час, коли вона найбільше потерпає через коронавірус.

 Гімном протесту стала мелодія “Пил на вітру”,(Kansas – Dust in the wind) який був гімном повстання країни проти військової диктатури в 1988 році. Пісня про те, що вічні у світі тільки небо й земля, а всі проблеми й переживання – швидкоплинні, як dust in the wind (пил на вітру) з альбому Point of Know Return, дата випуску: 1977.