Військовий з 128-ї бригади витримав чотири поранення і півроку на передовій

Андрій, військовослужбовець 128-ї окремої важкої механізованої бригади “Дике Поле”, родом із Хмельниччини, у 2023 році пішов служити в Сили оборони України. Він отримав чотири поранення та провів 248 діб на позиціях у Степногірську з вересня 2025-го до червня 2026 року.

Початок служби і поранення

До війни Андрій займався будівництвом і фермерством та виховував двох дітей. На службі він спочатку був у піхоті, що діяла на Куп’янському напрямку, де отримав перші поранення. За менш ніж рік він був поранений чотири рази, зокрема під час вибуху міни та артилерійських обстрілів. Іноді травми були настільки серйозними, що він опинявся у госпіталі Харкова.

Спротив і відповідальність

Після лікування Андрій відмовився від госпіталізації, продовжив службу й у підсумку став командиром відділення у 128-й бригаді “Дике Поле”. Він розповідає, що характер бойових дій змінився через активне використання безпілотників, однак основне правило залишилося незмінним: якщо піхота добре закопується — виживання гарантоване.

Півроку на позиціях і складні завдання

Найбільш складним періодом для Андрія стали 248 діб на позиціях у Степногірську, де постійно загрожували атаки російських безпілотників. Він ділиться досвідом зі своїми побратимами, наголошуючи на важливості пильності та збереження людяності в умовах війни.

Взаємна підтримка та моральний дух

Андрію допомагав зв’язок із командуванням і сім’єю, що підтримував моральний стан навіть у найважчі моменти. Окремим випробуванням стала евакуація полоненого російського військовослужбовця через зону бойових дій. Хоч він відчував ненависть, розумів важливість цього завдання для можливого обміну полоненими.

Плани і надії

Вічні сподівання Андрія — це повернення живими всіх бойових побратимів і знайдення зниклих безвісти. Він продовжує службу у бригаді “Дике Поле”, вкладаючи весь досвід заради захисту України.