Екстрена медицина Дніпра: як працюють бригади під час війни

23.06.2026 09:10   -

Швидка допомога на передовій

Щодня бригади Дніпровського обласного центру екстреної медичної допомоги приймають приблизно 1200–1300 викликів, рятуючи поранених і тяжкохворих. Під час воєнної агресії медики працюють під звуки сирен, а також після ракетних ударів, незважаючи на подвійне навантаження і значне скорочення бригад – з 230 до 155.

Організація роботи та виклики

Директор центру Радій Шевченко повідомив, що поранених від обстрілів почали приймати з 2014 року, і з того часу медики надали допомогу понад 78 000 бійцям. Під час активних обстрілів частота викликів збільшується, а кількість диспетчерів зменшується: наразі на зміні працює майже вдвічі менше людей, ніж потрібно.

Думки медиків

  • Дар’я Кацуруба, лікарка: «Особливо зараз ми виїжджаємо на виклики частіше, іноді навіть кожне чергування».
  • Ольга Новосьолова, старша фельдшерка диспетчерської: «Психологічне навантаження дуже велике, ми всі виснажені».
  • Андрій Мізонов, медичний технік: «Працюємо навіть під час тривог і обстрілів, бо це наш обов’язок».

Працює лікарня швидкої допомоги

Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги у Дніпрі приймає найбільш складних пацієнтів з пораненнями та травмами. Від оперативності передачі інформації з бригади екстреної допомоги залежить життя хворого. Медики проводять сортування — визначають пріоритети та потрібну допомогу при госпіталізації.

Навчання населення надавати домедичну допомогу

Завідувач навчально-тренувального відділу Гліб Барков наголошує на важливості перших хвилин після травми. Правильна серцево-легенева реанімація до приїзду швидкої може врятувати життя. Частина навчань з домедичної допомоги розрахована не лише на медиків, а й на пересічних громадян міста.

Історії медиків

Валентина Кириченко, старша парамедикиня з понад 50-річним досвідом, не залишала пацієнтів навіть під обстрілами. Вона працювала в Межівській підстанції до критичного загострення безпекової ситуації весною 2025 року.

Також знакова історія — подружжя Литвинів, що зустрілися на службі в Павлограді понад 35 років тому і й досі працюють у системі екстреної медицини. Війна змінила ритм життя, але служба залишається їхнім покликанням.

Заключне

Дніпровські медики працюють на межі фізичних і моральних сил, незмінно рятуючи життя під час війни. Вони сподіваються на якнайшвидший світанок миру, коли робота стане звичною і безпечнішою.