Законопроєкт “слуги” Максима Бужанського “про мову” внесено на розгляд парламенту – українська в школі знов під загрозою

Коли скоморохи у цирку – то весело. А коли вони при владі – небезпечно.

До Верховної Ради внесено законопроєкт № 2362 про мову від скандального зе-депутата Максима Бужанського, навіть попри те, що цей законопроєкт не був підтриманий профільним комітетом.

Законопроєкт скасовує перехід на українську мову навчання учнів 5 — 11 класів з 1 вересня та дозволяє викладання декількох предметів російською в будь-яких школах.

Проєкт закону Рада має розглянути 16 липня.

Відома журналістка і телеведуча Яніна Соколова негативно оцінила ініціативу Бужанського.

“Найбільший наступ на українську мову може статися 16 липня 2020 року, коли будуть виносити на голосування законопроєкт 2362, який ініційований паном Бужанським… Я не розумію, чому я, українка, віддаючи своїх дітей до школи, маю їм надавати можливість говорити в такому об’ємі іншою мовою. Мова – це фактор національної безпеки“, – зауважила Яніна у своєму відео-зверненні.

Більше того, законопроєкт Бужанського викликає нерозуміння навіть у його однопартійців. Нардеп від “Слуги народа” Вікторія Подгородна відверто заявила, що не підтримуватиме законопроєкт і закликала своїх колег зробити те саме.

“Ми, народні депутати України, стурбовані суспільною реакцією на законопроект № 2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо навчання державною мовою в закладах освіти»… Тому заявляємо, що законопроект № 2362 суперечить нашим переконанням, і вносить розкол у суспільство, створює напругу, ускладнює в перспективі вирішення загальнодержавних завдань суспільного розвитку. З огляду на зазначене, з усією повагою до думки кожного народного депутата і його права вносити законодавчі ініціативи, заявляємо, що не підтримуємо законопроект № 2362, і не голосуватимемо за нього“, – написала нардеп у Фейсбук.

У своєму запалі волаючи “рускіє – братья” і “какая разніца”, вчорашні артисти і міські навіжені, що опинились при владі завдяки вдало побудованій виборчій кампанії, продовжують руйнувати зачатки української держави. Захищаючи такий улюблений їм “рускій язик” і закликаючи разом із тим до України захисників “русского міра” на чолі з пУтіним, “слуги” не помічають, як позбавляють українців можливості навчати дітей українською. Авжеж – інтереси україномовних їх не цікавлять. Але, при більш прискіпливому погляді, виявляється, що “какая разніца” стосується лише української мови, історії, культури. А “русскій язик” треба захищати…

Півбіди, що скоморохи; головна біда – що працюють на ворога.