Психічний стан дніпрян пʼятий рік війни: хронічна втома і колективна травма

У Дніпрі пʼятий рік триває війна, яка ставить величезний тиск на психіку місцевих жителів. Це проявляється у хронічній втомі, тривозі та глибоких внутрішніх змінах. Про вплив війни на психічний стан дніпрян розповіла психологиня Ніна Горбунова.
Особиста історія: тривога на генетичному рівні
75-річна мешканка Дніпра Сабіна Козіліна відзначає, що війна посилила її моральне виснаження і тривогу. Вона пов’язує свої страждання з важкими спогадами про минулі втрати родини в блокадному Ленінграді, що накладає відбиток навіть на генетичному рівні. Одним із найбільших випробувань стали довгі відключення світла та опалення взимку, що позбавляло комфорту та призводило до безсоння і постійного напруження.
Як змінилася психіка людей за роки війни
За словами психологині Ніни Горбунової, пʼятий рік війни позначився переходом від гострої мобілізації до хронічної адаптації до стресових умов. Відбувається емоційне «оцепеніння»: люди стали більш витривалими, але водночас емоційно замкненими. Тривога стала постійним фоновим станом, а колишні плани і надії на швидке завершення конфлікту зникли.
Колективна травма та її наслідки
Війна спровокувала колективну травму, яка виражається у втраті базового відчуття безпеки, розділенні суспільства за різними переживаннями війни та підвищеній чутливості до стресів. Часті відключення енергопостачання додатково погіршують психологічний стан. Крім того, постійний потік тривожної інформації впливає не тільки на дорослих, а й на дітей.
Симптоми, на які варто звернути увагу:
- емоційні перебої, неадекватна реакція на дрібні події;
- проблеми зі сном і тривожні сни;
- соціальна ізоляція та уникання спілкування;
- підвищена настороженість і постійний контроль навколишнього середовища;
- флешбеки – яскраві спогади, що повертають у травматичні події;
- панічні атаки без фізичних причин;
- втрата уявлення про майбутнє і планування.
Що чекає на психіку після війни
Після завершення війни почнеться довгий процес відновлення психічного здоров’я, особливо коли зникне постійна загроза життю. Психологиня підкреслює важливість соціальної підтримки і нагадує, що українці мають потенціал до посттравматичного зростання: зміцнення цінностей, відновлення сил і пошук нових сенсів.
Важливо бути уважними до близьких, особливо тим, хто безпосередньо пережив війну, і підтримувати їх без зайвих зауважень. Збереження людяності і спільна допомога – ключ до подолання психологічних наслідків конфлікту.
Фото: Валерій Кравченко, Володимир Федорищев, відкриті джерела.