Як Дніпро захищає пам’ятки культури під час війни

18 квітня в усьому світі відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. У 2024 році увага зосереджена на екстреному захисті культурної спадщини під час військових конфліктів. Для Дніпра це більш ніж актуально – з 2022 року місто перебуває під обстрілами, і вже кожна дев’ята пам’ятка цього промислового центру отримала пошкодження.

Капітальний ремонт пам’яток: стан і виклики

На початку квітня в Дніпропетровській обласній раді обговорювали початок ремонтних робіт у двох важливих архітектурних пам’ятках – філармонії імені Когана та історичному музеї імені Яворницького. Реконструкції цих будівель, зведених на початку XX століття, спочатку планувались до 2028 року, але через судове рішення ремонт слід розпочати раніше.

За словами голови обласної ради Миколи Лукашука, фінансування на повну реставрацію поки що обмежене через пріоритети підтримки Сил оборони та критичної інфраструктури, але у бюджеті передбачать мінімальні кошти на першочергові ремонтні роботи.

Пошкодження пам’яток під час війни

За останні два роки в Дніпрі від обстрілів постраждало 50 пам’яток із 426, які перебувають на державному обліку. В ніч з 14 на 15 квітня пошкодження зазнали кілька будівель, серед яких старий корпус Будівельного інституту і корпуси Політехнічного інституту. Ці дані озвучила начальниця управління охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надія Лиштва.

В Україні загалом від початку війни пошкоджено понад 1700 об’єктів культурної спадщини, а понад 500 з них зазнали повного руйнування, повідомила віцепрем’єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна.

Реєстрація нових пам’яток

Попри складнощі війни, кількість пам’яток, які офіційно перебувають на обліку, не зменшується. Наразі в Дніпрі зареєстровано 317 пам’яток і 109 нововиявлених об’єктів різного типу – археологічних, історичних, архітектурних тощо. У 2024 році до державного реєстру додали чотири нові пам’ятки, серед яких могила професора Рейнгарда та будинок родини Бичихиних.

Також оновили статус кількох історичних споруд, серед яких Преображенський собор, Губернаторський будинок та будівлі на проспекті Яворницького.

Відновлювальні роботи та проблеми власності

Відновлення пам’яток залежить від типу власності: комунальної, приватної чи державної. Ремонтні роботи, особливо реставраційні, в умовах війни складні через нестабільність і брак кваліфікованих фахівців. Крім того, реставрація пам’яток потребує спеціальних дозволів та проєктної документації.

Одні з найбільших ризиків пов’язані із спорудами в приватній власності, де часто відсутнє відповідальне ставлення до збереження об’єктів. Так, у листопаді 2024 року частково обвалився «Будинок офіцерів» на Воскресенській, 3 – пам’ятка архітектури національного значення. Власник, який не доглядав за будівлею, не допускав реставраторів і не укладав охоронні договори, що призвело до руйнування.

Приклади успішних реставрацій

Відновлення культурної спадщини триває навіть під час війни. Одним із позитивних прикладів є реставрація колишньої військової частини на Крутогірному узвозі, 21-А, яка перетворилась на культурний центр для мистецьких заходів.

Також відродилась Катеринославська суконна фабрика у центрі міста, що отримала нове життя як торговельний центр із збереженням історичних фасадів.

Ці проєкти підтверджують, що історичні будівлі можна зберігати та адаптувати під сучасні потреби, навіть у складних умовах воєнного часу.

Перспективи

Після завершення військового конфлікту у Дніпрі сподіваються відновити призупинені реконструкційні проєкти, зокрема реставрацію інших знакових будівель і розвиток музейних туристичних маршрутів з адаптацією для безбар’єрного середовища.