Областные чиновники обещали победить мусор, но не смогли

15.09.2017 12:00

Год назад директор департамента экологии и природных ресурсов Днепропетровской облгосадминистрации Руслан Стрелец презентовал областную стратегию обращения с бытовыми отходами. Об этом сообщает Интернет-издание «ДНЕПР. ГЛАВНОЕ» со ссылкой на zabeba.li.

«Новая стратегия заменила 8 рудиментарных программ, некоторые из которых тянулись с 2006 года, — сказал тогда Руслан Стрелец. – Цель – обеспечить 100% населения услугами по вывозу ТБО. Сегодня в городах не проводится ни первичная, ни глубокая сортировка мусора. В села никто из перевозчиков не хочет заходить, и люди просто сжигают мусор на огородах. Стратегией предусмотрено организация работы существующих 6 полигонов. Это около 20 млн грн, все остальные ресурсы будут идти на схемы организации санитарной очистки. Закупка машин и контейнеров лежит на инвесторах».

Мы решили опросить «причастных» к реализации стратегии и узнать – что же изменилось за год и каких успехов удалось достичь.

Координатор движения «ЭкоПатруль», Татьяна Лампика:

«Стратегию поведения с отходами за год откровенно провалили. За весь год произошло только одно заседание рабочей группы, которую возглавляет Руслан Стрелец, и это было еще в прошлом году. На сегодняшний день строятся новые полигоны, которые территориально не согласовываются с местным населением, не согласовывается материально-техническая база этих полигонов. Один из них строится в Покрове (бывший Орджоникидзе), и туда собираются «влить» до 90 млн грн. Притом полигон планируют построить на территории бывшей свалки, где есть горнодобывающая скважина. Раньше туда захоронили опасные отходы и в большом количестве – в том регионе даже есть радиоактивные отходы. Второй полигон должны построить возле свалки «Экология Украины» на окраине Новомосковска – тоже неясно, какое будет насыщение полигона, его размеры. Третий полигон будет построен в Каменском. Там полигон рекультивируется, и его собираются по новой запустить.

В прошлом году на это выделили 14 млн, и в этом году выделили еще 12 млн. Мне непонятно – зачем реанимировать полигоны, которые не являются защищенными и которые имеют вредное воздействие?

И главный вопрос – почему опять полигоны, а не чистая переработка? Тем более с учетом внесенных изменений в закон об отходах – какие к черту полигоны? Должна быть переработка! Так может имеет смысл собрать эти все миллионы и построить один мусороперерабатывающий завод. Но все продолжают гнуть политику полигонов. У нас уже около 10% территории области занимают свалки и полигоны – всего их более 450. И только 11 имеют хоть какие-то документы. Остальные не оборудованы вообще.

Задача департамента регулировать государственную политику в сфере экологии на местах. Если министр говорит одно, то почему на месте эту политику не внедряют? Когда задаешь вопрос департаменту экологии ОГА о выделении средств на уборку свалки, то они отвечают, что «пусть орган местного самоуправления ищет у себя деньги».

Яркий пример – Новоалександровский сельский совет. На их территории мы нашли пестициды, которые год лежали под землей.

Есть свалка бывшего шинного завода которая разрослась на 40 гектаров.

Чтобы ее рекультивировать, нужны огромные деньги. Есть и другие свалки – и Новоалександровский сельский совет никогда в жизни не найдет у себя деньги, чтобы рекультивировать землю. И проекты рекультивации выполняются по срокам 4-5 лет. Сельские советы к такому не готовы.

Недавно на приеме у Олега Кужмана (первый замглавы Днепропетровской ОГА) я подняла вопрос – почему стратегия не работает, почему не убираются стихийные свалки, почему это возложено только на плечи сельских голов, ведь ясно, что они не справляются, и никто не ведет контроля над их деятельностью. Кужман в ответ дал распоряжение Стрельцу подготовить отчет для общественного совета при государственной экологической инспекции по данному вопросу. Но за более чем две недели никаких сдвигов не произошло»

Блогер и общественный экоинспектор, Вячеслав Горобец:

«Вопрос выполнения стратегии обращения с отходами в нашей области мы уже собираемся выносить на обсуждение областного Общественного экологического совета и приглашать на отчет Руслана Стрельца. Пока впечатления о работе областных властей в решении проблем с мусором только негативные. Я не вижу, чтобы в борьбе с мусором внедрялись какие-то новые методики, чтобы велась информативная работа с населением сел, малых населенных пунктов по поводу обращения с отходами.

Изначально надо было начать с ликвидации стихийных, незаконных свалок. Та же свалка возле аэропорта – это же позор для области. Никто даже не борется с тем, чтобы на незаконные свалки перестали возить мусор. Видимых результатов нет.

В стратегии говорилось о том, что организуют работу нескольких полигонов. Но полигонами почему-то начинают называть обычные котлованы или ямы, которые просто засыпают мусором. А потом пытаются придать им вид «легитимности». Строить новые полигоны вообще не имеет смысла. Как и строить обычный мусоросжигательный завод, как предлагалось областным руководством – это уже прошлый век, и никто этим без сортировки не занимается. Нужно открывать сортировочные линии, учить население сортировать отходы, и сделать так чтобы это было материально мотивированно – и для людей, и для переработчиков вторсырья.

Конечно, очень многое зависит и от руководителей местных властей. Но при этом и никакого влияния на них со стороны областного департамента экологии или помощи нет. Обычно если в сельсовете сознательный голова, то им самим приходится составлять карту территории, заключать договора с коммунальными или частными предприятиями на вывоз мусора. К примеру, в Орловщине, Песчанке такое есть. В Знаменовке к такому только подходят. По Новомосковскому району в основном работают частные компании – как легальные, так и нелегальные. В Елизаветовке работает собственный коммунхоз сельского совета – они согласно договору, вывозят мусор на полигон Каменского.

Но в большинстве случаев областные власти не контролируют, куда вывозится мусор – на санкционированные или несанкционированные свалки. Более того, они даже не снабжают местные власти методиками по борьбе с мусором, не проводят разъяснительную работу с местными властями. Даже не выделяют деньги из экологического бюджета на создание сортировочных площадок на местах, согласно постановлению Кабмина. Поэтому сейчас все полностью зависит от инициативности местных громад».

Эколог, замдиректора КП «Центр экологического мониторинга» Днепропетровского облсовета Алексей Ангурец:

«Я был на заседании рабочей группы по областной стратегии обращения с отходами, и работа началась достаточно активно, но потом по неизвестным мне причинам больше заседаний рабочей группы не было. В концепции стратегии были заложены идеологически правильные вещи. И знаю, что активно вопросом мусора и борьбы со свалками занималась территориальная громада Волосского. Но о результатах работы за год стоит спрашивать у директора департамента экологии облгосадминистрации Руслана Стрельца»

За комментариями обратились к главному ответственному за выполнение областной Стратегии обращения с отходами – директору департамента экологии Руслану Стрельцу. Но Руслан заявил, что за выполнение стратегии отвечают местные власти, и какие-либо другие комментарии он давать отказывается, позже добавив:

«Направляйте мне официальный запрос и в положенные законом сроки я отвечу. Будем общаться в такой форме».

Комментарии
Последние записи в блогах

У 2018 році за результатами поданих платниками декларацій з податку на прибуток найбільший відсоток зростання цього податку порівняно з 2017 роком задекларували підприємства, які здійснюють виробництво тютюнових виробів. Так, у 2018 році 29 суб’єктів господарювання цієї галузі задекларували до сплати 543,3 млн грн податку на прибуток. Порівняно з 2017 роком ця сума зросла в 16 разів, або на 509,7 млн гривень.

Друге місце займають підприємства, діяльність яких пов’язана з виробництвом іншого електричного устаткування. 153 підприємства нарахували 629,1 млн грн, що в 9 разів, або на 559,4 млн грн більше, ніж в 2017 році.

Серед лідерів також суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з грошовим посередництвом. 381 суб’єкт господарювання задекларував майже 3,2 млрд грн. Це в 2,5 раза, або на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2017 році.

Також зростання в 2,5 раза задекларували підприємства, які здійснюють добування сирої нафти. 90 суб’єктів господарювання нарахували майже 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 1,5 млрд грн більше 2017 року.

Нагадаємо, що за результатами 2018 року платники подали майже 304 тис. декларацій з податку на прибуток. До сплати задекларовано 97,55 млрд гривень, що на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2017 році. Загальна сума отриманих доходів минулого року склала майже 9,5 трлн грн. Це на 1,2 трлн грн більше, ніж попереднього року. В цілому по Україні спостерігається адекватний темп росту податку при збільшенні доходів. Так, темпи приросту доходів складають 16,2% при збільшенні податку в 17%.

Щодо структури доходів, то до 200 млн грн отримали понад 66% компаній, або 201,686 тис підприємств. Вони минулого року отримали доходів на суму майже 2,1 трлн грн, обсяг задекларованого податку на прибуток склав 13,5 млрд грн. Від 200 млн до 1 млрд грн – 1,4% підприємств (4,178 тис) з загальним доходом в 1,7 трлн грн та нарахованим податком на суму майже 12,9 млрд грн, понад 1 млрд грн – 0,4% (1,091 тис), 5,6 трлн грн та 71,1 млрд грн відповідно.

Додамо, що збільшили нарахування по податку на прибуток понад 62,5 тис. платників на суму 7,9 млрд грн.

 

Подробнее

Західно-Донбаська управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України листом від 12.03.2019 № 8008/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 8008) надала для використання у роботі роз’яснення з питання застосування норм податкового законодавства та окремих положень бухгалтерського обліку, що стосуються фінансових операцій з пов’язаними особами – нерезидентами, надіслане Міністерством фінансів України листом від 01.03.2019 № 35210-06-5/6144 (далі – Лист МФУ № 35210).

Лист ДФС № 8008 і Лист МФУ № 35210 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73286.html

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/371719.html повідомила, що запроваджено новації, які сприятимуть спрощенню процедури визначення країни походження товарів з Європейського Союзу та розвитку сприятливого клімату для зовнішньої торгівлі.

Так, 17 березня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 144 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1765» (далі – Постанова).

Постанову прийнято для виконання Україною зобов’язань, взятих відповідно до додатка XV «Наближення митного законодавства» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та адаптації законодавства України до законодавства країн-членів ЄС в частині визначення непреференційного походження при імпорті в Україну товарів.

Постановою замінено Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті в Україну товару, наведеного у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1765, на Перелік, встановлений Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.

Цей додаток застосовується в Європейському Союзі як при імпорті товарів для визначення їх країни походження, так і при видачі уповноваженими органами сертифікатів походження на експорт товарів з Європейського Союзу, в тому числі, які призначені для України.

Перелік є ідентичним Переліку, встановленому Додатком 22-01 до Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/2446 від 28 липня 2015 року.

У порівнянні з Переліком, який втратив чинність, Перелік:

- доповнено новими товарами у кількості 465 товарних позицій згідно з УКТЗЕД, зокрема це стосується кондитерських виробів, текстильної продукції, кухонних приладів та виробів з чорних металів тощо;

- до товарів застосовано нові критерії достатньої переробки на рівні перших 4, 6, 8 знаків згідно з УКТЗЕД та додаткові (альтернативні) правила походження, що спрощує процедуру отримання товаром статусу країни походження та доступ до зовнішніх ринків. 

Відповідно до статті 36 Митного кодексу України новий перелік застосовується до товарів, походженням з країн, з якими Україною не укладено угоди про вільну торгівлю, для цілей справляння ставок ввізного мита Митного тарифу України.

 

Подробнее

Західно-Донбаське управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 16 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 із змінами та доповненнями (далі – Звіт № 435) визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) є страхувальники, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП).

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 10 розділу ІV Порядку № 435).

ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають Звіт за формою згідно з таблицею 2 додатка 5 до Порядку № 435 (п. 11 розділу ІV Порядку № 435).

ФОП, які протягом звітного року змінювали систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів один Звіт з наявним титульним аркушем, який включає дві таблиці: таблицю 1 та таблицю 2   додатка 5 до Порядку № 435 (п. 18 розділу ІV Порядку № 435).

Отже, якщо ФОП подано Звіти, які не відповідають обраній системі оподаткування, або неправильно зазначено період, за який нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), то такими платниками порушено норми Порядку № 435.

Слід зауважити, що Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, а також самостійне виправлення вищезазначеного типу помилок.

Додатково повідомляємо, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, подання недостовірних відомостей, що використовуються у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), платники ЄСВ несуть фінансову та адміністративну відповідальність згідно зі ст. 25 Закону № 2464 та ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

 

Подробнее
Голосование
Кто победит на выборах президента Украины?
Юлия Тимошенко
Петр Порошенко
Анатолий Гриценко
Владимир Зеленский
Юрий Бойко
Олег Ляшко
Александр Вилкул
Другой кандидат