Нардеп Максим Курячий презентував проект Закону “Про Нацбюро фінансової безпеки”
У Дніпрі пройшла презентація законопроекту «Про Національне бюро фінансової безпеки України», авторами якого стали народні депутати Ніна Южаніна, Максим Курячий, Артур Герасимов та інші парламентарі. Захід відбувся у Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області за участі в.о. начальника ГУ ДФСУ в регіоні Оксани Томчук, а також у присутності представників місцевої влади, бізнесу, громадськості та правоохоронних органів.
Про це повідомляє інтернет-видання “ДНЕПР. ГЛАВНОЕ“.
Як зазначив Голова підкомітету з питань правового забезпечення діяльності податкових органів та запобігання правопорушень на митниці Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Максим Курячий, стратегією національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26.05.2015 року № 287/2015, серед актуальних загроз національній безпеці України визначені економічна криза, виснаження фінансових ресурсів держави, зниження рівня життя населення. Однією з причин виникнення таких загроз є високий рівень “тінізації” та криміналізації національної економіки.
«Практика засвідчує, що ефективно протидіяти загрозам фінансовій безпеці можливо лише за умови сталого функціонування системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому», зазначив Максим Курячий.
Під час зустрічі були презентовані та роз’яснені ключові положення цього законопроекту, а також очікувані зміни в діяльності нового правоохоронного органу; надані відповіді на питання щодо нової моделі правоохоронної діяльності, яка покликана радикально змінити систему взаємовідносин з бізнесом, контролюючими органами, органами влади та іншими правоохоронними органами.
«Сьогодні до чинної системи органів протидії загрозам фінансовійбезпеці держави входять Національна поліція України, Служба безпеки України, податкова міліція, Прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна аудиторська служба України, Рахункова палата. Проте, не зважаючи на розгалуженість відповідних органів, їх робота, зокрема податкової міліції, є інколи неефективною, викликає багато нарікань з боку підприємців та бізнесу взагалі. Законопроект покликаний дати актуальні відповіді на ці питання, зняти напругу у стосунках між державними органами та бізнесом», – зауважив Максим Курячий.
Як зазначив один з членів робочої групи по розробці законопроекту, кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Національної академії внутрішніх справ, полковник податкової міліції у запасі В’ячеслав Некрасов під час співдоповіді, для впровадження дієвої реформи у сфері протидії кримінальним загрозам у сфері фінансової безпеки держави необхідно створити єдиний правоохоронний орган, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому; створити єдиний аналітичний центр концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, що збирається держаними органами та органами самоврядування; запровадити нову модель організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, так звану модель ILP (Intelligence Led Policing), що застосовується аналогічними підрозділами правоохоронних органів країн Європейського союзу та ОБСЄ, а головне – створити підґрунтя для переходу державних контролюючих органів від наглядово-каральної до профілактично-сервісної моделі роботи.
«Застосування низкою країн ЄС ILP-моделі дозволило забезпечити більш високий ефективний й результативний рівень управління національними правоохоронними органами. Модель ILP ставить кримінальний аналіз в центр правоохоронної діяльності та прискорює прийняття рішень в більшій мірі, ніж інші сучасні моделі поліцейської діяльності. Головна мета ILP-моделі – надати державі інструменти для підвищення професіоналізму правоохоронних органів, якості та ефективності їх діяльності, оптимізації використання наявних ресурсів, що сприятиме суспільній довірі та ефективній протидії загрозам фінансовій безпеці держави», – наголосив В’ячеслав Некрасов.
В ILP-моделі основна увага приділяється систематичному збиранню та оцінюванню інформації за допомогою чітко прописаного аналітичного процесу, в результаті якого дані перетворюються на стратегічні та робочі аналітичні продукти, що підкріплюють фактичними даними процес прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Окремо про концептуальні положення проекту Закону України “Про Національне бюро фінансової безпеки України” розповів інший член робочої групи по розробці законопроекту, засновник юридичної компанії «Правова та економічна безпека», кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Вадим Мельник.
«Завданням Національного бюро фінансової безпеки України є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявленню активів, одержаних від підслідних економічних злочинів. Національне бюро фінансової безпеки України повинно бути дійсно незалежним від усіх державних інституцій, з метою мінімізації корупційних ризиків та уникнення впливу на його діяльність всіх державних органів та їх посадових осіб», – сказав експерт.
За його словами, з метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та задля зниження корупційних ризиків планується змінити підстави для початку кримінального провадження за статтями, що відносяться до підслідності Національного бюро фінансової безпеки України (узгодженість несплачених до бюджету грошових зобов’язань, наявність аналітичного висновку щодо вчинення відповідного кримінального правопорушення).
«Необхідно встановлення виключної підслідності Національному бюро фінансової безпеки України злочинів, пов’язаних з захистом публічних фінансів та законодавче закріплення права Національного бюро на формування власних та отримання доступу до інформаційних ресурсів інших державних органів з метою аналізу наявної в них інформації, он-лайн моніторинг ризиків та забезпечення аналітичними продуктами органів досудового розслідування, формування рекомендацій для органів влади всіх рівнів у разі виявлення ризиків створення підґрунтя для розвитку негативних тенденцій у сфері публічних фінансів», – підкреслив Вадим Мельник.
Експерт зробив акцент на тому, що основу процесу прийняття управлінських рішень на прикладі європейського досвіду закладається система аналізу ризиків та загроз. Національне бюро фінансової безпеки України створюється як новий орган, наділений виключною компетенцією боротьби з економічними злочинами. Його створення відбуватиметься незалежно від перебігу процедур ліквідації податкової міліції, але супроводжуватиметься частковим обмеженням компетенції Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки.