На виведені з “Приватбанку” гроші купували яхти і картини Пікассо — Луценко

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з “Приватбанку” кошти.
Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Інтернет-видання “ДНІПРО. ГОЛОВНЕ” з посиланням на “Економічну правду“.
“Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, – від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості”, – сказав він.
У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника – бенефіціара.
При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.
“Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі “провернули” в один день кошти і вивели їх на “третю хвилю” – таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів – ст. 209 КК”, – заявив Луценко.
“Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники “Приватбанку”, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій – там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр”, – пояснив генпрокурор.
ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.
Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий “предикат” – тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.
“Стаття 209 не діє без “предиката” – не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних”, – пояснив він.
У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення “предиката” ускладнене відсутністю можливості встановити збиток “Приватбанку” внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.
Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.
“Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс “Приватбанку” сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК”, – сказав він.
За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.
“Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку – НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші – вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні – ред)”, – заявив Луценко.
“Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років”, – пояснив він.
Генпрокурор вважає, що така “геніальна схема” стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.
Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.
Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.
Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.