Московитські ракети часто не долітають до цілі, а губляться в українських степах і морях
За оцінками США, кількість відмов при запуску ракет московитів середньої та великої дальності сягає 60%, – повідомляє Reuters три американські чиновники, близькі до розвідки.
Офіційні особи США, посилаючись на розвіддані на умовах анонімності, не повідомляють, що саме є причиною високого відсотка відмов російських ракет. Один із чиновників сказав, що відсоток відмови московитських крилатих ракет повітряного базування становить від 20 до 60%.
Раніше представники Міністерства оборони США повідомляли, що, за оцінками Пентагону, з початку війни Московія запустила понад 1100 ракет.
Уся справа у тому, що й МО США й МО України не помилилися, та повідомили чисту правду. Дійсно, ЗС Московії пустили по об’єктах 810 ракет, але долетіло туди, де МО України змогло виявити сліди їх падіння, 328. Інші 482 ракети потрапили туди, де МО України не змогло їх виявити. В Україні є такі місця – широкі степи, високі гори, густі ліси, глибокі річки, а також Чорне та Азовське моря.
До речі, поряд з Україною, на московщині та Білорусі теж багато таких місць. Коротше, можна сміливо припустити, що ці ракети потрапили не за призначеними цілями, а куди завгодно.
Що може означати той факт, що по цілях потрапило лише 40% з пущених дорогих “високоточних” та тих, що “не мають аналогів” ракет “Искандер”, “Калибр”, Х-101, Х-555, та менш точних “Точка-У”?
Перше – це те, що дані ракети не такі вже й високоточні та досконалі за конструкцією, системою наведення тощо, – це дуже погана реклама для творців таких ракет та взагалі для ОПК мордору.
Друге – якість виготовлення ракет. Вона там, мабуть, така ж сама, як на підприємствах “Роскосмосу”, чиї ракети під час запусків падають досить регулярно.
Третє – саботаж. Ймовірно, що на заводах ОПК Московії та у її ЗС залишилися ще люди з совістю, яким соромно за агресію батьківщини. А може, це українські диверсанти «з візитками Яроша», яких постійно ловить пильне ФСБ, але їх стільки, що усіх не зловиш.
Загалом версії можуть бути різні, але за фактом виходить, що 6 ракет із 10, випущених по об’єктах України, не потрапляють у них, а летять невідомо куди. Що тут можна ще написати? Можна лише побажати, щоб таких “заблукавших” ракет було ще більше.
