Люди кидають собак і їдуть з Нікополя: як волонтери рятують чотирилапих від війни

Більшість мешканців Нікополя, які виїхали з міста, покинули своїх домашніх тварин. Зооволонтери збирають безхатніх собак, лікують, стерилізують та здебільшого відпускають їх на вулицю. Притулок “Шанс на життя” розрахований на 150 чотирилапих, а їх вже 300. Ворожі снаряди не раз долітали до прихистку, але минулось без жертв. Як вдається виживати волонтерам, які щодня – на лінії вогню?

Чотирилапі, щойно чують вихід артилерії, одразу ховаються, розповідає Олена. У нікопольському притулку для безхатніх собак нині перебувають близько трьох сотень песиків. Тут щодня поповнення.

“З початку війни з міста виїхало близько 50 тисяч мешканців, тобто більш ніж третя частина, і покинули своїх тварин приблизно 95 відсотків з цих людей”, – розповіла керівниця притулку для тварин “Шанс на життя” Олена Вошун.

У притулку безкоштовно лікують і домашніх тваринок, які постраждали від ворожих обстрілів. Цацу з палаючого будинку винесли рятувальники.

У сусідньому кабінеті – стерилізація. Ці роботи фінансуються швейцарською благодійною організацією. Притулок існує за рахунок донатів людей та підтримки міжнародних фондів. Чотирилапих забирають з вулиць на лікування, а потім повертають на місце відлову, прилаштовують до родин чи навіть відправляють їх за кордон.

Будинок пані Олени напівзруйнований. Він розташований на береговій лінії міста. Жити там вже неможливо. Жінка нині тулиться у доньчиній квартирі разом з двадцятьма хворими песиками.

“Весь берег Нікополя перетворився на суцільне пекло під постійними обстрілами. Щодня місто зазнає руйнівних атак. Снаряди летіли, все навколо горіло. Було пряме влучання”, – сказала керівниця притулку для тварин “Шанс на життя” Олена Вошун.

Поїхати з Нікополя Олена не планує, бо ніколи не зможе покинути своїх хвостиків. А релокувати притулок до більш спокійного міста – нереально.

“Це постійна відповідальність. До того ж, у мене завжди є хворі тварини. Я приїжджаю сюди, щоб їх врятувати. Мої співробітники забезпечують годування, чистоту та прибирання. Все інше я роблю сама, адже лікувати таких хворих у ветеринарних клініках практично неможливо”, – зазначила Олена.

Якщо хтось хоче підтримати нікопольський притулок “Шанс на життя”, шукайте їхні сторінки у соцмережах.

Джерело: ДніпроТВ